Дорошівська громада
Миколаївська область, Вознесенський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ПЛАН соціально - економічного розвитку Дорошівської сільської територіальної громади на 2021-2023 роки

 

 

 

 

 

 

 

                                ЗАТВЕРДЖЕНО

            рішення VІІ позачергова сесія

                                       8 скликання

           Дорошівської сільської ради

                         30.04.2021 року № 6

 

 

 

ПЛАН

соціально - економічного розвитку

Дорошівської сільської територіальної громади

на 2021-2023 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Аналітична частина

    1. Географічне розташування Дорошівської ТГ, опис суміжних територій.
    2. Історична довідка
    3. Демографічна ситуація
    4. Ринок праці
    5. Стан розвитку інфраструктури громади
      1. Транспортна інфраструктура
      2. Екологічна інфраструктура. Земельні та природні ресурси.
      3. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура
      4. Виробнича інфраструктура
      5. Соціальна інфраструктура
    6. Економічний та фінансовий стан
    7. Місцевий потенціал
    8. SWOT-аналіз потенціалу розвитку Дорошівської ТГ
    9. Порівняльні переваги, виклики і ризики Дорошівської ТГ
  1. Цілі та пріоритети розвитку на 2021-2023 роки.
  2. Основні завдання та механізми реалізації Плану.      
  3. Шляхи розв’язання головних задач розвитку економіки, соціальної сфери та досягнення поставлених цілей і завдань.
  4. Механізм моніторингу та оцінка результативності реалізації Плану соціально-економічного розвитку громади.

Додаток 1 «Перелік проектів та програм розвитку місцевого самоврядування та першочергових завдань в 2021-2023 роках»

Додаток 2 «Основні показники соціально – економічного та культурного розвитку Дорошівської сільської територіальної громади Вознесенського району».

Додаток 3 «Перелік показників соціально-економічного розвитку Дорошівської об'єднаної територіальної громади».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

План соціально-економічного розвитку громади – унікальний конкурентний шлях, який веде до досягнення цілей у чітко визначених часових рамках за конкретними ресурсними параметрами.

Головною метою Плану є створення умов для економічного зростання та удосконалення механізмів управління розвитком громади на засадах ефективності, відкритості та прозорості, посилення  інвестиційної та інноваційної активності, забезпечення належного функціонування  транспортної та комунальної  інфраструктури, дотримання високих екологічних стандартів та внаслідок цього підвищення конкурентоспроможності громади, доступності  широкого спектру соціальних послуг та зростання добробуту населення.

План соціально-економічного розвитку громади - вироблення та втілення єдиної політики розвитку Дорошівської сільської територіальної громади на період 2021-2023 рр. у контексті єдиної політики розвитку Миколаївської області та України.Даний шлях вимагатиме реалізації пріоритетів у соціальній та економічній сферах із запровадженням чіткої взаємодії  територіальної  влади, бізнесу та громадськості.

Дорошівська сільська територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Закон України №1009-ІХ від 07.12.2020 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій»,  рішення сесії Дорошівської сільської ради № 3від 17 листопада 2016 року, рішення  сесії Дорошівської сільської ради№3 від 16.05.2019 року.

Дорошівська сільська територіальна громада включає в себе 8 сіл: Дорошівка, Білоусівка, Щербані, Троїцьке, Новоукраїнка, Шевченко, Щербанівське, Трудове.

Адміністративний центр громади – село Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких:

• Відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ТГ. Кожен населений пункт, який увійшов до складу ТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети мають бути переглянуті, а до них вироблені підходи з управління «об‘єднаними» ресурсами.

• Потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ТГ і можуть бути використані для розвитку.

• Збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ТГ.

У більш широкому контексті Дорошівська ТГ повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам. Таким, як глобалізація та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції і ресурси та, насамперед, конкуренцію за людський капітал.

Відповіддю на виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування для забезпечення сталого соціально-економічного та культурного розвитку   територіальної громади.

Законодавчим підґрунтям розроблення Плану розвитку є:

  •        Конституція України;
  •        Закон України “Про засади державної регіональної політики”;
  •        Закон України  “Про стимулювання розвитку регіонів”;
  •        Закон України  "Про місцеве самоврядування в Україні";
  •        Закон України "Про транскордонне співробітництво";
  •        Закон України  "Про регулювання містобудівної діяльності";
  •        Закон України  "Про державні цільові програми";
  •        Закон України "Про державне прогнозуваннята розроблення програм економічного і соціального розвитку України";
  •        Закон України  "Про Генеральну схему планування території України";
  •        Інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  •        Державна Cтратегія регіонального розвитку на 2021—2027 роки;
  •        Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року;

Прогнозні розрахунки та заходи Плану розроблені на основі аналізу поточної соціально-економічної ситуації у господарському комплексі ТГ.

          План підготовлений на основі аналізу розвитку населених пунктів, щовходять до складу територіальної громади за попередній період та визначає цілі,пріоритети соціально-економічного розвитку та прогнозні показники на 2021-2023 роки, а також заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов для планомірного і послідовного наближення рівня життя мешканців громади до європейських стандартів за рахунок збалансованого використання внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних і культурних традицій.

          Відповідно до оцінки тенденцій економічного і соціального розвитку ТГ  та наявних проблем, у Плані визначено цілі та завдання соціальної та економічної політики та  передбачено комплекс взаємопов’язаних заходів із зазначенням джерел їх фінансування.

          План є основою для формування та раціонального використання фінансових ресурсів відповідно до визначених цілей і завдань соціально-економічного розвитку Дорошівської ТГ.

          Відповідальні за виконання заходів Плану – виконавчий комітет  Дорошівської сільської ради, постійні комісії, відділи сільської ради в межах компетенції та повноважень.

          За кожним напрямом сформульовані проблемні питання, ризики та критерії ефективності. Прогнозні, кількісні та якісні критерії ефективності будуть досягнуті лише при виконанні намічених завдань та заходів.

          Реалізацію заходів Плану буде забезпечено за наявності фінансування з державного, обласного та місцевого бюджетів, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів, спонсорської допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством України.

          У процесі виконання План може уточнюватися. Зміни і доповнення до Плану затверджуватимуться рішеннями сесій  сільської ради.

 

 

 

 

  1. Аналітична частина.
    1. Географічне розташування, опис суміжних територій

          Дорошівська сільська територіальна громада включає в себе 8 сіл: Дорошівка, Білоусівка, Щербані, Троїцьке, Новоукраїнка, Шевченко, Щербанівське, Трудове.

Адміністративний центр громади – село Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області.

          Дорошівська сільська територіальна громада в більшій своїй частині розташована на лівому березі річки Південий Буг, поверхня території хвиляста, порізана балками та ярами.Дорошівська сільська рада (ТГ) займає площу – 358,5 кв. км. В геоморфологічному відношенні територія Дорошівської сільської ради знаходиться в основному в межах Причорноморської низовини. Рельєф – пагорби, розчленовані ярами. Покрив головним чином складається зі звичайних чорноземів (33%) та чорноземів мало гумусних (17%).

          Товщина профілю звичайних чорноземів складає 46 см, вміст гумусу в орному шарі – від 2,3 до 4,0 %. Родючість орних земель господарства характеризується в основному 22 балами. Спостерігаються виходи вапняків та піску.

          Згідно з агрокліматичним районуванням області Дорошівська сільська рада входить до північного агрокліматичного району, для якого характерні: тривале, жарке, середньо-дощове літо; коротка тепла осінь, середня малосніжна зима; середня тепла весна. Пересічна температура повітря січня – 4,5 ◦С морозу, липня - 22 ◦С тепла. Абсолютний максимум +39◦С, абсолютний мінімум – 26 ◦С. Середньорічна температура повітря +8,2◦С, середньо - річна кількість опадів – 450 мм. Тривалість безморозного періоду 180 днів.

          Дорошівська сільська рада входить до складу Вознесенського району Миколаївської області.

          Адміністративний центр громади – село Дорошівка, розташоване на відстані 14 км на південь від районного центру м. Вознесенськ, на відстані 70 км на північ від обласного центру м. Миколаїв.

          Територія  Дорошівської сільської ради є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися (сіл ).

          Дорошівська сільська рада межує з територіями:

На заході – Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

На півночі – Вознесенської міської ради Вознесенського району.

На сході – Бузької сільської ради Вознесенського району та  сільських рад Новоодеського району.

На півдні – сільських рад  Новоодеського району.

          Через адміністративний центр села проходить автошля́х Н 24 — автомобільний шлях національного значення на території України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Місцезнаходження Дорошівської сільської територіальної громади

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Порівняння території громади з територією району та області станом на 01.01.2021 року

Регіони

Площа, км2

Площа у % до загальної площі/району/області

Населення

Населення у % до загального населення/району/області

Густота населення

Дорошівська сільська територіальна громада

358,5

100

5374

100

14,99

Вознесенський  район

4661,3

7

165607

3

35,53

Миколаївська область

24598

1

1108403

0,48

45,06

    1.  Історична довідка

Адміністративний центр - с. Дорошівка

Історія Дорошівки налічує чимало цікавих сторінок, багато легенд і переказів донесли відомості про події, які відбувалися тут в далекій минувшині. Виникнення села пов’язане російсько-турецькою війною 1768 -1774 років. Після її закінчення за мирним договором територія від Дніпра до Південного Бугу, яка була захоплена Османською імперією, знову приєдналась до Росії. Ріка Південний Буг стала своєрідним кордоном. Для того, щоб охороняти його, цариця Катерина II дозволила народам, котрі були під турецьким ігом, переселитися сюди.

Село дістало нову назву за переказами людей “Арнаутівка” тому, що першими його заснували арнаути (було таке плем’я серед молдавського населення). Згодом сюди переселилися селяни із центральних районів Росії.

Як переіменували саме село? Сталося це в грудні 1949 року. На той час вийшла постанова про переіменування населених пунктів. Було вирішено дати нову назву селу — Садове, бо воно потопало в садах. На засіданні райвиконкому усі в один голос наголошували, які у нас балки — усі в садах. Через кілька днів телефонує секретар райвиконкому нашому секререві у сільраду і питає, яка у нас є балка. Та, не довго думаючи, каже “Дорошева”. На тому й затихло. Та тільки після цього наше село офіційно носить назву Дорошівка.

 

Білоусівський старостинський округ

с. Білоусівка

Майже три століття тому, через непрохідні очерети плавнів та схилами, що поросли чагарниками i горицвітом, йшло козацьке військо на чолі зi славетним козаком Бiлоусом. Отаборилися на ніч, а коли прокинулися на світанку, перед їхніми очима постав чудовий краєвид: у сонячних променях блищав Буг, попід високою зеленою горою цвів глід та шипшина. І вирішили козаки, що це вдале місце для поселення. Кілька козаків залишилося тут, а згодом привезли свої сім'ї. Так і утворилося село, яке веде відлік свого життя з 1745 року та назване на честь козацького ватажка - Бiлоусiвкою.

 Пізніше воно називалося Скаржинкою — на честь пана, який викупив більшість прилеглих земель. Але минув час, і селу повернули його першу назву.

Білоусівка поділена на рiзнi частини самою історією. Одна з таких частин —Волошини. За легендою, ще в ХІХ столiттi приїхав в село помiщик на прiзвище Волошин. Він купив землю, а селян поселив поблизу свого будинку. Таким чином i з'явилася назва кутка Волошини. У Білоусівці селилися біженці з Росії. Їхній хутір так i прозвали — Руське.

В 1797 poцi Бiлоусiвська станиця належала до Бузького козачого полку. За царювання Катерини ІІ, під час війни з турками 1787-1791 рр., село входило в прикордонну смугу. Сталося так, що територію села зайняв ворог. Опівночі козацьке військо, перебравшись через Пiвденний Буг, розділилося на двi групи й вдарило по неприятелю. Почався запеклий бій, в якому перемогли козаки. На світанку вся гора була красною від крові. Відтоді її називають Красною горою.

Щербанівський старостинський округ

с. Щербані

          Село виниклояк зимівник Бугогардівської паланки Запорозької Січі у 1734 році, тоді на території нинішнього Вознесенська була заснована Буго-Гардова паланка Запорозьких козаків. Навколо паланки на просторах між річками Бугом, Інгулом та Синюхою виникло багато запорізьких зимівників. Один із них заснували над річкою Гнилий Єланець. Початок у цьому зимівнику дав представник запорізької козацької старшини Щербань, який осів на цьому місці, займаючись скотарством, а з часом хліборобством.

          1744 р. Щербанівський хутір був перетворений у військове поселення Бузького уланського полку. Тоді це поселення почало називатися Щербанівською станицею. 1775 р. царський уряд остаточно знищив Запорізьку Січ, знищені були й залишки козацьких вольностей і у Щербанях. Населення було остаточно закріпачене й перетворене на державних селян.

          На початку ХІХ ст., коли до Росії було приєднано Бесарабію, царський уряд переселяв молдован у південні губернії. Оскільки у Щербанях вже жили колишні втікачі з Молдавії, то тепер тут осіли молдавани-переселенці. Населення займалося вівчарством, хліборобством, виноградництвом. Умови життя були тяжкими, переважна більшість населення села були біднотою, котра проживала у землянках.

          За адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік село Щербані було центром Щербанівської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. До складу Щербанівської волості були включені села: Щербані, Троїцьке, Михайлівка, Білоусівка та поселення Михайлівське, Троїцьке, Щербанівське, Арнаутівське.

          1957 р. головою колгоспу було призначено молодого спеціаліста, інженера з вищою освітою, талановитого організатора Миколу Миколайовича Рябошапку. Відстале господарство у типовій сільській глибинці він перетворив на один із флагманів аграрного виробництва: передові технології та новаторські методи, рекордні врожаї та надої гриміли за часів Рябошапки в усьому Союзі, славлячи щербанівських трударів в усіх усюдах. Він першим розпочав газифікацію Вознесенського району. Микола Миколайович залишив по собі й чудову водойму, яку по праву називають Щербанівським морем: 16 мільйонів кубів прісної води на площі понад 200 гектарів. Ще 1962 р. господарство мало можливість вирощувати  до 3 тис. ц риби, до 100 тис. голів водоплавної птиці. Але головне, що давало Щербанівське море – це воду для зрошування полів.

          До складу Щербанівського старостинського округу входять с. Троїцьке, с.Шевченко тас.Новоукраїнка.

Щербанівсько-Трудівський старостинський округ

с. Щербанівське

          Місце, де колихалася висока ковила, а навкруги багата і щедра природа дикого степу сподобалося запорізькому старшині Щербаню. Це місце знаходилося за 7 верст від Щербанів. У 1734 році виник населений пункт, як козацький зимівник. Сюди запорізький старшина приймав біглих із різних куточків України. Першими поселенцями були 6 сімей безземельних польськиї однодворців з Ямпільського уїзду Подольської губернії. На вільних землях було поселено 269 чоловік серед яких були безземельні польські однодворці та відставні солдати. Таким чином виник хутір Щербанівський.Населення займалося тваринництвом і хліборобством.

          Відповідно до Маніфесту від 19 лютого 1861, по земельному благоустрою державних селян, за щербанівцями закріпили землю, якою вони користувалися раніше – по 6 десятин на душу, за що вони повинні були щорічно платити державну оброчну данину у держану казну протягом 44 років.

          За адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік поселення Щербанівське входило до складу Щербанівської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.      

          До складу Щербанівського старостинського округу входить с. Трудове.

    1. Демографічна ситуація

Чисельність наявного населення в Дорошівській сільській територіальній громаді станом на 01.01.2021 року становить 5374 особи. Співвідношення чоловіків та жінок у громаді складає48/52 %. У громаді проживає 1153 дитини, що становить 21,5 % від загальної кількості населення, з них 286 дітей дошкільного віку та 867 дітей шкільного віку.Населення у працездатному віці (основний контингент трудових ресурсів) складає3343 особи, що становить 62,2% від загальної кількості населення. У населених пунктах територіальної громади проживає 1067 людей похилого віку, що становить 19,8% від загальної кількості населення.

На обліку в центрі зайнятості перебувають 192 безробітних, рівень зареєстрованого безробіття становить 3,6%. Трохи більше третьої частини безробітних – це молоді люди у віці до 35 років.

В цілому кількість працездатного  населення переважає кількість людей похилого віку. Загалом, громадазабезпечена кваліфікованими трудовими ресурсами. Рівень освіченостітрудових ресурсів громади  є  достатнім для забезпечення її розвитку в ціломута задоволення попиту місцевого господарства та соціальної сфери.

 

 

 

Таблиця 2. Чисельність наявного населення Дорошівської сільської територіальної громади, осіб

№ з/п

Показники

Станом на 01.01.2021 року

1.

Середньорічна чисельність наявного населення, осіб

5374

1.1.

-        чоловіки

2579

1.2.

-        жінки

2795

2

Діти, осіб

1153

3

Населення у працездатному віці, осіб

3343

На території Дорошівської сільської територіальної громади знаходиться 188 родин, які потребують додаткової уваги від органів місцевого самоврядування. З них 92 багатодітних сім’ї, більшість з яких проживає у с. Дорошівка та 13 сімей тимчасово переміщених осіб (переселенці із зони АТО).  У полі зору знаходяться і 43 родини учасників АТО та 8 сімей учасників бойових дій на територіїінших держав.На території громади перебуває на квартирному обліку 4 дитини-сироти та 16 дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 23 років. У с. Дорошівка є 1 дитячий будинок сімейного типу, де виховується 5 дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3. Малозабезпечені та соціально уразливі категорії населення, які проживають на території Дорошівської сільської територіальної громади в розрізі старостинських округів

№ з/п

Категорії населення

Старостинський округ

ТГ

с.Дорошівка

Білоусівський

Щербанівський

Щербанівсько-Трудівський

1

Багатодітні родини

49

6

33

4

92

2

Сім’ї бійців АТО

12

14

16

1

43

3

Учасники бойових дій на території інших держав

2

0

4

2

8

4

Учасники ліквідації аварії  на ЧАЕС

0

0

3

1

4

5

Учасники ВВв

5

8

15

2

30

6

Діти-сироти

діти  та діти позбавлені батьківського піклування (до 18 років)

6

0

3

1

10

7

Тимчасово переміщені особи (переселенці із зони АТО)

7

2

4

0

13

8

Діти з інвалідністю

7

3

5

1

16

9

Одинокі громадяни

7

10

9

5

31

Всього

95

43

92

17

247

         

    1. Ринок праці.

На території Дорошівської сільської територіальної громади налічується 112 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі  43 фермерські господарства.

Основні напрямки сільського господарства:

- рослинництво (зернове виробництво, вирощування технічних культур та соняшнику).

- птахівництво (яйця для інкубації).

Найбільша кількість зайнятих у Дорошівській сільській ТГ представлені у бюджетній сфері та індивідуальному господарстві (особисте селянське господарство).

Перелік основних роботодавців на території Дорошівської сільської територіальної громади.        

          Великіпідприємства, сільгосппідприємства та фермерськігосподарства:

          с. Дорошівка- ТОВ "Дружба", ТОВ "СГВП"Вознесенське", ТОВ «Свинарочка»,ЗАТ«Укрнафта».

          Білоусівський старостинський округ - ПП Звєров В.В., ФГ "Сліпченко А.П.", ФГ"Сліпченко В.Г.", ФГ "Безуглого В.В.", ПП Кирток В.М.ПП Котляр С.А., ФГ"Дрозда А.В.",        ТОВ Белоусовка, ТОВ ВТБ «Аграрій».

          Щербанівський старостинський округ - ТОВ Авіатор,           ТОВ НТЦ Лан, Агровіта 2015,  ФГ Агростар Сістемс, ФГ Доній О.Ф.,           ФГ Доній Р.М., КОНОВАЛОВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, ФОП Катанов Є.Є.,    ТОВ Авангард 2005, ТОВ «Квінто» (птахофабрика).

          Щербанівсько-Трудівський старостинський округ -   ФГ Новацкий П.С., ВАТПлемпредприятие,        КОНОВАЛОВ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КОНОВАЛОВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ,     ФГ Агростар Сістемс, ТОВ Нью Корн, ТОВ Авіатор, ТОВ Авангард 2005.

          В межах сільської територіальної громади функціонують бюджетні та комунальні установи та організації, які частково забезпечують робочі місця, а саме:

Дорошівська сільська рада, Дорошівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Білоусівський ЗЗСО І-ІІ ступенів, Щербанівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, Дорошівський ЗДО «Малятко», Білоусівский ЗДО «Зірочка», Щербанівський ЗДО «Світлячок» №1, Щербанівський ЗДО «Усмішка» №2, Шевченківський ЗДО «Струмочок», Троїцький ЗДО «Сонечко», Щербанівська дитяча юнацька спортивна школа, Відділ освіти, культури, молоді та спорту,  Центр культури та дозвілля, Будинок культури –філія с.Білоусівка, Будинок культури-філія с. Щербані, сільський клуб-філія с. Шевченко, сільський клуб-філія с. Щербанівське, бібліотека-філія с.Дорошівка, бібліотека-філія с. Білоусівка, бібліотека-філія с. Щербані, бібліотека-філія с. Щербанівське, Дорошівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини;Білоусівський фельдшерсько-акушерський пункт;Відділення зв’язку с.Дорошівка, с.Білоусівка, с.Щербані, с.Щербанівське;Комунальне підприємство « Добробут»;Аптека – с.Дорошівка, с. Білоусівка, с.Щербані, у с. Дорошівка працює відділення Нової Пошти, а в  с.Білоусівка та с.Щербані працюють філії Нової Пошти лише у режимі видачі замовлень,Прибузьке лісництво, Щербанівське лісництво, Відділення Олександрівської пожежної охорони у с. Щербані.

В структурі ринку праці вагому частину займає аграрний сектор, що має такі ознаки:

а) сезонна праця

б) зайнятість населення в особистому (підсобному) селянському господарстві.

          Переважним джерелом робочої сили є населення територіальної громади.

Відсоток працездатного населення від загальної кількості населення Дорошівської сільської територіальної громади складає 62,2%. Майже 36 % мешканців працездатного віку Дорошівської сільської територіальної громади забезпечені робочими місцями, при умові, якщо кваліфікаційний рівень (фах, освіта та ін.) мешканців громади відповідає вимогам роботодавців.

Найбільшими роботодавцямиДорошівської сільської територіальної громади є: ТОВ СГВП «Вознесенське», ТОВ «Дружба», ТОВ «Белоусовка», ТОВ «Квінто», ТОВ «Авіатор», ТОВ НТЦ «Лан»,  ТОВ «Авіатор». віку громади.

Бюджетні установи (школи, дитячі садочки, Будинки культури, бібліотеки, відділ ОКМС, ДЮСШ та ін.), що знаходяться на території нашої громади, забезпечують 202 мешканців громади робочими місцями, що становить 6% від загальної кількості населення.

Основною зайнятістю населення Дорошівської сільської територіальної громади є вирощування сільськогосподарської продукції на власній землі. Тобто обробка власних земельних паїв, земель, наданих для ведення ОСГ, на яких вирощують озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, ріпак та ін. Самостійно вирощену сільськогосподарську продукцію власник або використовує для підтримання тваринництва, або продає, отримуючи додатковий дохід. Таких людей називають одноосібники або самозайнятими особами. Кількість одноосібників складає 590 осіб, що становить 11% від загальної кількості мешканців Дорошівської сільської територіальної громади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4. Аналіз зайнятості населення Дорошівської сільської територіальної громади

Категорія

ТГ

 
 

Всього населення, осіб

5374

 

Працездатного віку, осіб

3343

 

Відсоток працездатного населення від загальної кількості

62,2%

 

Забезпечення робочими місцями, осіб

1404

 

Населення громади, що забезпечене робочими місцями,%

26%

 

Кількість одноосібників (самозайняті особи; населення, яке самостійно обробляє власну землю для вирощування сільськогосподарської продукції)

590

 

Кількість одноосібників від загальної кількості мешканців,%

11%

 

          Рівень добробуту населення

Одним з джерел надходження коштів до мешканців громади є заробітна плата. Середня номінальна заробітна плата у Дорошівській сільській територіальній громадіза 2020 рікскладає 5100 грн., що на 2% вища за мінімальну заробітну плату, але нижча за середню заробітну платупо Миколаївській області.

Таблиця 5. Середня номінальна заробітна плата (грн)

 

2020 рік

Дорошівська сільська територіальна громада

5100

Миколаївська область

11509

Україна

11200

Довідково:

Мінімальна заробітна плата в Україні

5000

Прожитковий мінімум для працездатних осіб

2 189

         

          Не менш важливим джерелом надходження коштів є виплата сільськогосподарськими підприємствами, фермерами чи підприємствами орендної плати власникам сільськогосподарської землі.

          На території Дорошівської сільсьокї територіальної громади 590 осіб самостійно обробляють землю та вирощують сільськогосподарську продукцію, таку як пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак. Дохід від вирощування сільськогосподарських культур залежить від урожайності, вартості та наявності місць зберігання продукції.  

 

1.5. Стан розвитку інфраструктури громади

         

          1.5.1.Транспортна інфраструктура

          Автомобільні дороги.Дорошівська сільська ТГ знаходиться в центральній частині Миколаївської області. У цілому по громаді мережа доріг загального користування забезпечує транспортне сполучення між населеними пунктами. Всі населені пункти забезпечені під’їздами з твердим покриттям. Транспортне сполучення у сільській місцевості дорогами загального користування забезпечує доступність сіл до районного та обласного центрів, центрів старостинських округів та адміністративного центру громади.

          Через адміністративний центр села проходить автошля́х Н 24 — автомобільний шлях національного значення на території України, що забезпечує доступність вантажоперевезень та можливість для розвитку малого та середнього підприємництва.

          Стан доріг, особливо з твердим покриттям, в поганому стані і потребуєкапітального ремонту.Транспортні пасажирські перевезення здійснює автобус Вознесенськ - Дорошівка, Вознесенськ – Білоусівка, Вознесенськ-Щербані,  який здійснює перевезення із сіл Дорошівка, Білоусівка та Щербані до районного центру.

       Для підвезення дітей до шкіл є 4  шкільних автобуси, які курсують по селах Дорошівка та Щербані вранці та після закінчення занять. Також здійснюється підвезення дітей з навколишніх сіл до закладів загальної середньої освіти, а саме  до Дорошівського ЗЗСО І-ІІІ ст.. з сіл Щербанівське та Трудове, а до Щербанівського ЗЗСО І-ІІІ ст.. з сіл Троїцьке, Новоукраїнка та Шевченко (автобус ходить 2 рази на день).рбані__________________________myj] uhjvflb

          На території громади дорожня мережа доріг місцевого значення складається з твердого та ґрунтового покриття.

село Дорошівка  

№ п/п

Автодорога

Протяжність,м

Ширина,м

Покриття

1.

вулиця Пятихатна І

700

6

Грунтове  покриття

2.

вулиця Пятихатна ІІ

700

5

тверде покриття

3.

вулиця Садова

3250

5

тверде покриття

4.

вулиця Свірьопкіна

3300

5

тверде покриття

(асфальтобетонне, бруківка)

5.

вулиця Москаленко

1800

5

Тверде та грунтове  покриття

6.

Вулиця Лісова

(70 років Жовтня) 

1000

5

тверде покриття

7.

вулиця  Молодіжна

250

6

тверде покриття

8.

вулиця Степова

1300

6

тверде  та грунтове покриття

9.

вулиця Гончаренко

1200

6

тверде покриття

10.

Вулиця Різдвяна

( Червоногвардійська )

1100

6

тверде покриття

11.

вулиця Садова

800

5

тверде покриття

12.

вулиця Миру  ( Леніна)

950

5

Тверде, грунтове покриття, бруківка

Всього: тверде покриття: 14050 м. грунтове покриття: 2300 м.

село Білоусівка

Дорога від автошляху Н-24 до с. Білоусівки  – 2000  м тверде покриття

№ п/п

Автодорога

Протяжність,м

Ширина,м

Покриття

1.

вулиця Димитрова

2200

6

тверде покриття

2.

вулиця Гулого – Гуленка (Комсомольська)

300

3

тверде покриття

3.

вулиця Пилипа Орлика (Леніна)

2400

5

тверде покриття

4.

вулиця Перемоги

1200

5

тверде покриття

5.

вулиця Гетьмана Сагайдачного ( 60 років Жовтня)

1200

5

тверде покриття

6.

Вулиця Омеляновича – Павленка (  Піонерська)

350

5

тверде покриття

7.

вулиця Шмідта

1400

5

тверде покриття

8.

вулиця Д. Вижула

1000

5

тверде покриття

9.

вулиця Гагаріна

1500

5

тверде покриття

10.

вулиця Самбурова

480

5

тверде покриття

11.

вулиця Садова

800

5

тверде покриття

12.

вулиця Молодіжна

750

3

тверде покриття

13.

вулиця Врожайна

300

5

тверде покриття

14.

вулиця Набережна

1850

5

грунтове покриття

15.

вулиця Північна

1200

5

грунтове покриття

16.

вулиця 1-а Поперечна

300

5

грунтове покриття

17.

вулиця ІІ-а Поперечна

350

5

грунтове покриття

18.

вулиця ІІІ-а Поперечна

400

5

грунтове покриття

19.

вулиця ІУ- Поперечна

450

5

грунтове покриття

20.

вулиця У-Поперечна

500

5

грунтове покриття

21.

вулиця Гетьмана Мазепи

(  Урсулова )

700

5

грунтове покриття

22.

вулиця Продольна

1250

5

грунтове покриття

23.

вулиця 1-го Травня

1200

5

грунтове покриття

24.

вулиця Зелена

500

5

грунтове покриття

25.

вулиця Степова

200

5

грунтове покриття

26.

вулиця Сонячна

1100

5

грунтове покриття

27.

вулиця Південна

300

5

грунтове покриття

28.

вулиця Млинна

172

5

грунтове покриття

29.

вулиця Шкільна

900

5

грунтове покриття

30.

вулиця Енергетична

479

5

грунтове покриття

Всього: тверде покритя: 13880 м. грунтове покриття: 11851 м.

Село Щербані

№ п/п

Автодорога

Протяжність,м

Ширина,м

Покриття

1.

вул..Вознесенська

1500

6

Тверде покриття

2.

вул.. Чебанця

770

6

Тверде покриття

3.

вул..Підлісна

220

6

Тверде покриття

4.

вул..Фонтанна

422

6

Тверде покриття

5.

вул..Рябошапки

450

6

Тверде покриття

6.

вул. Центральна

1560

6

Тверде покриття

7.

вул..Новосільська

530

6

Тверде покриття

8.

вул..Молодіжна

860

6

Тверде покриття

9.

вул. Перемоги

760

6

Тверде покриття

10.

вул. 1-го Травня

970

6

Тверде покриття

11.

вул..Шкільна

697

6

Тверде покриття

12.

вул..Меліоративна

770

6

Тверде покриття

13.

вул..Прирогова

270

6

Тверде покриття

14.

вул. Чехова

257

6

Тверде покриття

15.

вул..Космонавтів

270

6

Тверде покриття

16.

вул..Фабрична

295

6

Тверде покриття

17.

вул. Околотенка

891

6

Тверде покриття

18.

вул...14 Підпільників

984

6

Тверде покриття

19.

пров.Аптечний

360

6

Тверде покриття

Всього: тверде покритя: 12836 м. грунтове покриття: - м.

Село Троїцьке

№ п/п

Автодорога

Протяжність

Ширина

Покриття

1.

вул..Степова

370

6

Грунтове покриття

2.

вул..Садова

425

6

Грунтове покриття

3.

вул.Кринична

470

6

Грунтове покриття

4.

вул..Новоселів

680

6

Бруківка

5.

вул.Центральна

800

6

Тверде покриття

6.

вул.Польова

540

5

Тверде покриття

7.

вул. Спортивна

403

6

Тверде покриття

8.

вул.Горіхова

570

6

Тверде покриття

9.

вул.Шкільна

350

6

Тверде покриття

10.

вул.Набережна

540

6

Грунтове покриття

Всього: тверде покритя: 3349 м. грунтове покриття: 1805 м.

Село Шевченко

№ п/п

Автодорога

Протяжність

Ширина

Покриття

1.

вул.Шевченко

1160

6

Тверде покриття

2.

вул. Перемоги

989

6

Тверде покриття

3.

вул.Молодіжна

560

6

Тверде покриття

Всього: тверде покритя: 2709 м. грунтове покриття:- м.

Село Новоукраїнка

№ п/п

Автодорога

Протяжність

Ширина

Покриття

1.

вул. Колгоспна

1400

8

Грунтове покриття

2.

вул. Мельнична

450

8

Грунтове покриття

3.

пров. Вознесенський

550

6

Тверде покриття

Всього: тверде покритя:550 м. грунтове покриття: 1850м.

Село Щербанівське

№ п/п

Автодорога

Протяжність

Ширина

Покриття

1.

вул.Центральна

600

5

Тверде покриття

2.

вул. Новоселів

180

5

Тверде покриття

3.

вул. Паркова

300

5

Тверде покриття

4.

вул. Дружби народів

220

5

Тверде покриття

5.

вул. Садова

400

5

Тверде покриття

6.

вул.Шкільна

500

5

Тверде покриття

7.

вул. Трудівська

400

5

Тверде покриття, грунтове покриття

8.

вул. Мічурінська

845

5

Грунтове покриття

9.

вул.Братів Доніч

750

5

Грунтове покриття

10.

вул. Квіткова

600

5

Грунтове покриття

11.

вул. Кринична

350

5

Грунтове покриття

12.

вул. Степова

600

5

Грунтове покриття

Всього: тверде покритя: 2500 м. грунтове покриття 3245 м.

 

Село Трудове

№ п/п

Автодорога

Протяжність

Ширина

Покриття

1.

вул. Цетральна

600

5

Грунтове покриття

2.

вул. Пошукайла

400

5

Бруківка

3.

вул. Лугова

100

5

Грунтове покриття

4.

вул. Мельнична

100

5

Грунтове покриття

5.

вул. Набережна

100

5

Грунтове покриття

6.

вул. Степова

100

5

Грунтове покриття

Всього: тверде покритя: 400 м. грунтове покриття:1000 м.

          Одним з найважливіших питань територіальної громади є стан дорожнього покриття на переважній більшості доріг. Щороку проводиться ямковий ремонт доріг з твердим покриття та засипка грунтових доріг, але ці заходи не можуть в повній мірі вирішити проблему. Дорожно-транспортна інфраструктура перебуває в поганому стані. Відсутній злив дощової води, багато неосвітлених ділянок доріг.

 

1.5.2. Екологічна інфраструктура. Земельні та природні ресурси.

Загальна площа території Дорошівської сільської ТГ становить 35854,6 га, майже 85% з яких це землі сільськогосподарського призначення, з них більше 80% - рілля. Загальна площа лісових масивів  Дорошівської сільської територіальної громади становить 3593,46 га. Ліси переважно хвойні, займають 10% від загальної території громади та виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно – гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. Лише  1,5% території зайнято житловою забудовою.

Назва угіддя

Площа, га

Загальна площа:

35854,6

1. Землі сільськогосподарського призначення

30347,68

з них:

 

- Рілля

24278,14

- Громадські пасовища

407,02

2. Ліси та інші лісо вкриті площі

3593,46

3. Землі житлової та громадської забудови

535,42

4. Землі водного фонду

458,8

5. Інші угіддя

919,24

На території громади протікають річки Південний Буг, Арнаутка, Гнилий Єланець, також є в наявності Щербанівське водосховище, ставки, природні джерела питної води.Водні ресурси становлять 1,3%  від загальної площі.

Третю частину сільськогосподарських земель Дорошівської сільської територіальної громади обробляють 7найбільших землекористувачів.

Кількість власників земель у межах населених пунктів Дорошівської сільської територіальної громади перевищує 4111 осіб. При цьому площа земель, які знаходяться у приватній власності становить понад 70%, у комунальній власності громади близько 20% від всієї площі всього земельного фонду громади. Решта земельної площі, якою громада наразі не має повноважень розпоряджатися, – це землі державної власності (10%), які поступово будуть передані у комунальну власність Дорошівської ТГ.

Містобудівна документація по населених пунктах Дорошівської сільської ТГ потребує розробки та/або оновлення/актуалізації. Всі населені пункти у громаді мають Генеральні плани, проте вони були розроблені в більшості ще за радянських часів (30-40 років тому). У с.Білоусівка та с.Дорошівка Генеральний план населених пунктів розроблено у 2018 та 2019 роках відповідно.

На території Дорошівської громади зустрічаються корисні копалини осадового походження. Переважаючим видом викопної сировини є будівельні матеріали –пісковики, вапняки, гіпси, глини і суглинки, піски. На території громади утворені потужні пласти різних вапняків, крейди, піску.

         

          1.5.3. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

          На території громади налічується за підсумками 2020 року 2157  індивідуальних житлових будинків. Загальна площа житлового фонду громади перевищує 116  тис. м кв. Газопостачанням забезпечені с.Дорошівка та с.Щербані, що становить близько 65%від загальної кількостіпомешкань.Близько 35% помешкань користуються пічним опаленням. Частка об’єктів соціальної сфери, які забезпечені газопостачанням становить майже 35% від загальної кількості об’єктів.

          Найбільші проблеми і потреби в інфраструктурі громади пов’язані з водогоном і каналізацією. Даються взнаки великі прогалини в мережі водогонів. У декількох селах громади взагалі відсутній водогін та каналізація. Люди користуються привозною водою. Спостерігають труднощі з водозабезпеченням (часто тиск мережі недостатній). Центральна каналізація відсутня у всіх населених пунктах.

          Протяжність мереж водопостачання становить 24545 м.,що становить більше 37% від загальної кількості помешкань. Проте, рівень водопостачання залишається недостатнім для задоволення потреб мешканців громади у централізованому водопостачанні.

          Каналізацією забезпечено 564 домогосподарства, що становить більше 25% від загальної кількості домоволодінь. Рівень водовідведення залишається на низькому рівні, оскільки відсутня централізована система каналізації.

          У Дорошівській ТГ діє одне комунальне підприємство «Добробут». Воно відповідає за водогін в с..Білоусівка, вивезення ТПВ у Дорошівці та Білоусівці, надання послуг трактора та екскаватора.

          На території громади налічується 5 артезіанських свердловин, які частково забезпечують мешканців с.Білоусівка, с.Щербані, с. Шевченко, с. Троїцьке, с. Щербанівське централізованим водопостачанням. Кожна зі свердловин потужністю 5-6 м.куб. за годину.

          Обслуговування мереж водопостачання у с.Щербанівське, с. Шевченко, с. Троїцьке та с.Щербані здійснює КП «Райводпостач».

          У всіх населених пунктах наявні проблеми із централізованим водопостачанням, багато домогосподарств користуються послугами комунальних підприємств з підвезення води у індивідуальні басейни.

          Протягом 2021-2023 років планується буріння артезіанської свердловини у с.Дорошівка, заміна башт Рожновського у с.Білоусівка та с.Троїцьке, а також заміна застарілої водопровідної системи у с.Щербанівське.

          Протяжність електромереж становить 67180 метрів, з них 35% забезпечено вуличним освітленням , всього налічується 235 світлоточок.

          В межах території Дорошівської сільської територіальної громади, а саме в межах с. Дорошівка, у 2019 році введено в експлуатацію електростанцію з використанням енергії сонця. Для розташування сонячної електростанції, за договором оренди з ТОВ «НІКСАНСТАР-2», виділено земельну ділянку площею 27 га. Для обслуговування даного об’єкта створено 12 робочих місць.

          В межах  с. Щербані  працює сонячна електростанція, яка займає територію 12,7 га., згідно договору оренди з ТОВ «ОДГРІН».Для обслуговування даного об’єкта створено 10 робочих місць.

          Щорічно, згідно договорів оренди, до бюджету територіальної громади надходить 5% коштів від нормативно-грошової оцінки земель, на яких розташовані електростанції.

          Також, кожного року, згідно договорів соціального партнерства товариства «ОДГРІН» та «НІК САНСТАР -2» надають кошти для благоустрою та розвитку об’єктів соціальної  сфери.

          Дуже багато потрібно зробити в плані забезпечення чистоти – обов’язково потрібно запровадити систему роботи з твердими побутовими відходами.

          Найбільша проблема – це відсутність у громаді полігону для складування твердих побутових відходів та каналізації, а неконтрольований викид ТПВ та нечистот спричиняє забруднення навколишнього середовища. Мешканці не звикли дбати про чистоту, звідси і найважливіша потреба – створення системи роботи з відходами. Потрібно також пам’ятати про екологічну освіту. Наступним пріоритетом має бути побудова мережі санітарної каналізації.

         

          1.5.4. Виробнича інфраструктура.

          Виробничою діяльністю займаються 112 суб’єктів підприємницької діяльності, та  43 фермерські господарства.

          Основні напрямки сільського господарства:

- рослинництво (зернове виробництво, вирощування технічних культур та соняшнику).

- птахівництво (яйця для інкубації).

          Для розвитку виробничої інфраструктури планується створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, до якого можуть входити одноосібники. Передбачено відведення в оренду земельної ділянки для ведення тепличного господарства, а саме вирощування овочевих та баштанних культур. У разі реалізації проекту буде створено для молоді перспективу працевлаштування та відкриття власної справи, забезпечення новими робочими місцями та зменшення відтоку молоді з сільської місцевості.

          За рахунок орендної плати за землю, сплаченого ПДФО, зменшення рівня безробіття, збільшення кількості молоді, а отже і народжуваності, планується соціальний       та економічний розвиток Дорошівської ТГ.

         

 

         

1.5.5. Соціальнаінфраструктура

          Освіта. По Дорошівськійсільській територіальній громаді нараховується 9 закладів загальної середньої та дошкільної освіти, якієвласністюсільськоїрадитаперебуваютьнабалансівідділуОКМСДорошівськоїс/р. В закладах дошкільної освіти виховується 140 дітей, в закладах загальної середньої освіти навчається 487 учнів.

 

Таблиця 6. Заклади освіти Дорошівської сільської територіальної громади

 

№з/п

Назва освітнього закладу

Кількість дітей

Заклади загальної середньої освіти

1

Дорошівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

246

2

Білоусівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів

60

3

Щербанівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Героя соціалістичної праці Рябошапки М.М.

181

Разом:

 

487

Заклади дошкільної освіти

1

Щербанівський ЗДО «Світлячок»  №1

32

2

Щербанівський ЗДО «Усмішка» №2

10

3

Шевченківський ЗДО «Струмочок»

18

4

Троїцький ЗДО «Сонечко»

10

5

Дорошівський ЗДО «Малятко»

59

6

Білоусівський ЗДО «Зірочка»

11

Разом:

 

140

          Для ефективного розвитку освіти, культури та спорту в 2018 році було створено відділ освіти, культури, молоді та спорту Дорошівської сільської ради. Відділ організовує процедури проведення навчально-виховного процесу у закладах освіти, створює програми всебічного розвитку дітей; займається розробкою молодіжної політики, соціального захисту дітей, дотриманням реалізації своїх прав дітьми; забезпечує взаємозв’язок батьків-дітей-школи-органів місцевого самоврядування для органічного функціонування перелічених категорій в контексті нового освітнього простору громади.

          Основними викликами, які стоять перед сферою освіти, це функціонування закладів в умовах реформи освітньої галузі, несприятлива демографічна ситуація, що може призвести до закриття деяких навчальних закладів або пошуку нових форм надання освітніх послуг.

          На освіту по територіальний громаді в 2020 році виділено власних коштів в сумі 20272,26 тис. грн. (лише по с. Дорошівка та с. Білоусівка).

          Всі учні, які проживають за межею пішохідної доступності, підвозяться до місць навчання й додому. Підвіз здійснюють 3 шкільні автобуси. До 2-х закладів загальної підвозять 150 дітей.

          Харчуванням забезпечені учні 1-11 класів. Безоплатним харчуванням забезпечено 300 (61,6% від загальної кількості учнів), з яких 193 - учні 1-4 класів, 107- учні 5-11 класів пільгової категорії (діти сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти з малозабезпечених сімей, дітей переселенців, учні та вихованці, батьки яких мобілізовані або загинули в зоні АТО, діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС).

          Вихованці закладів дошкільної освіти Дорошівської сільської ради 100% охоплені триразовим гарячим харчуванням.

          Вартість харчування передбачена на 2021 рік за кошти місцевого бюджету на одну дитину в день складає:

  • в дошкільних навчальних закладах – 44,0 грн.
  • для учнів 1-4 класів – 15,0 грн.
  • для учнів 5-11 класів – 15,0 грн.

Пільговікатегоріїдітейхарчуютьсязарахуноккоштівсільськогобюджету. ВсіосвітнізакладиоснащеніпідключеннямдомережіІнтернет.           Культура.По Дорошівській сільській територіальній громаді нараховується 6 закладів культури та 5 бібліотек, які є власністю сільської ради та перебувають на балансі відділу ОКМС Дорошівської с/р.

 

Таблиця 7. Заклади культури та бібліотеки Дорошівської сільської територіальної громади

№з/п

Назва освітнього закладу

Територія обслуговування

Кількість осіб

Заклади культури

1

Центр культури та дозвілля Дорошівської сільської ради

с. Дорошівка

1963

2

Білоусівський будинок культури-філія

с. Білоусівка

911

3

Щербанівський будинок культури-філія

с. Щербані

1516

4

Щербанівський сільський клуб-філія

с. Щербанівське, с. Трудове

397

5

Шевченківський сільський клуб-філія

с. Шевченко

273

6

Троїцький сільський клуб-філія

с. Троїцьке, с.Новоукраїнка

314

Разом:

 

 

5374

Бібліотеки

1

Дорошівська сільська бібліотека-філія

с. Дорошівка

1963

2

Білоусівська сільська бібліотека-філія

с. Білоусівка

911

3

Щербанівська бібліотека-філія №1

с. Щербані

1516

4

Щербанівська сільська бібліотека-філія №2

с.Щербанівське, с. Трудове, с.Шевченко

670

5

Троїцька сільська бібліотека-філія

с. Троїцьке, с.Новоукраїнка

314

Разом:

 

 

5374

         

ЦентркультуритадозвілляДорошівськоїсільськоїрадипріоритетнимнапрямомсвоєїроботиобравпроведеннязмістовного, цікавогодозвіллядляжителівгромади, залученнябільшої кількостідітейтамолодідокультурно-освітніхзаходівтаорганізаційнихформувань.  Натериторіїгромадидіютьаматорськіоб’єднання, художніколективи, народнийколективтатворчігуртки. Роботазакладівкультуриспрямовананазбереженняірозвитокукраїнськоїнаціональноїкультури, активізаціїдіяльностізакладівкультури, шляхівзбереженняіснуючоїмережііпосиленняїхроліврозгортанніпроцесівнаціонально - культурноговідродження, поліпшенняматеріально-технічноїбази. Проводятьсясвята, фестивалі, конкурси, іншікультурно-мистецькізаходи, пов'язанізвідзначеннямкалендарнихтапам'ятнихдатвУкраїнітавгромаді.

          Основніпроблеми, спільнідлявсіхзакладівдошкільної, загальноїсередньоїосвіти, закладівкультуритабібліотек – ценеобхідністьпроведенняреконструкціїтаремонтуприміщеньйоснащенняобладнанням.

          Адміністрація

          Обмежені засоби, що знаходяться у розпорядженні громади, призводять до поганого стану адміністративних будинків (їх занадто багато, мають завелику кубатуру) і їх забезпечення, низького рівні заробітних плат. Низький рівень фінансового забезпечення призводять до поганого опалювання громадських приміщень в зимовий період, що створює некомфортні умови праці та обслуговування, та навіть зачинення деяких об’єктів, головним чином – будинків культури.

          Головні організаційно-кадрові проблеми – це відсутність стратегії діяльності, труднощі у пошуку кваліфікованих кадрів (зокрема, юристів і лікарів), нестача місцевої преси, друкованого органу громади і достатньої кількості інформації на Інтернет-сторінці. Загалом, комунікація з мешканцями – незадовільна.

          Якщо говорити про функціонування в форматі «об’єднаної громади», то найбільшою проблемою виявилася відсутність належно підготовлених кадрів і бачення роботи адміністрації після проведених змін та погляд на результати змін скрізь призму окремих громад, а не єдиної. Пасивність мешканців у вирішенні важливих проблем також не полегшує ситуацію. Бракує також партнерських громад.

А відповідно, обов’язково буде зміцнюватися кадрове забезпечення та проводитимуться навчання, будуть шукатися зовнішні ресурси, буде вироблена нова система управління та окремі стратегії діяльності в кожній сфері.

          В сфері надання послуг мешканцям та залучення населення потрібно буде створити центр надання адміністративних послуг (центр обслуговування мешканців) та видавництво місцевого друкованого органу.

          Охорона здоров’я. МедичнеобслуговуваннявсільськійтериторіальнійгромадізабезпечуютьДорошівськаамбулаторіягруповоїпрактики, Щербанівська амбулаторія групової практики, Білоусівський та Щербанівський пункти здоров’я.

На сьогоднішній день медичні заклади мають незмінні завдання – діагностика, лікування та профілактика захворювань.

Цими завданнями у своїй роботі керуються всі колективи закладів охорони здоров’я, які працьовиті, мають досвід роботи та бажання працювати.

Амбулаторії та пункти здоров’я забезпечені препаратами для надання невідкладної допомоги населенню. Пільгова категорія населення (УБД, інваліди, малозабезпечені) отримують по можливості та, при наявності, ліки в амбулаторії за рахунок місцевого бюджету. Дорошівська АГП та Щербанівська АМП  забезпечені реактивами, препаратами,  ЕКГ.

В наявності є камера Горяєва, пробірки Відаля, піпетки, п/о лотки,  глюкометерпапер для роботи ЕКГ,  УВЧ - апарат, інгалятор та електрофорез.  Дорошівською сільською радою постійно виділяються кошти  для придбання вакцин та туберкуліну. В Дорошівській АГП та Щербанівській АМП є комп’ютери, ксерокси, Інтернет, що дає змогу бути в курсі всіх нових наказів, постанов, пропозицій, користуватися електронною поштою, мати доступ до електронної черги у Вознесенську БПЛ.

Незмінним помічником в роботі амбулаторії є 2 автомобіля УАЗ ( с. Дорошівка, с. Білоусівка). В майбутньому необхідна заміна автомобіля на новий по с. Дорошівка.

В Дорошівській амбулаторії газове опалення. В Білоусівській ЛАЗПСМ  використовується тверде опалення.

Будівля амбулаторії збудована в 1991 році тому потребує  поточного  ремонту. Поточні ремонти проводяться щорічно силами працівників амбулаторії. Планується заміна дверей за рахунок коштів спонсорів.  Амбулаторія не має проточної води.

Неодноразово колектив лікарні та окремі працівники нагороджувалися грамотами, подяками, як районного відділу охорони здоров`я, так і обласного.

          Фізична культура та спорт. Фізична культура і спорт є важливою складовою частиною виховного процесу дітей та підлітків, учнівської та студентської молоді, які відіграють значну роль у зміцненні здоров’я, підвищенні фізичних і функціональних можливостей організму людини, забезпеченні здорового дозвілля, збереженні тривалості активного життя дорослого населення. 

          На утриманні Дорошівської сільської ради знаходиться Щербанівська дитячо-юнацька спортивна школа відділу освіти, культури, молоді та спорту Дорошівської сільської ради. У сільських парках с. Дорошівки та с. Білоусівки встановлені вуличні тренажери для відновного лікування жителів. Також функціонує тренажерна зала у с.Дорошівка.

          У населених пунктах Дорошівської сільської ради проводиться робота, спрямована на стабілізацію розвитку масової фізичної культури і спорту, збереження та примноження всіх складових її діяльності. На сьогоднішній день в громаді активно розвиваються такі види спорту: футбол, баскетбол,гребля на байдарках, загальна фізична підготовка та фітнес.

          Проте, незважаючи на отримані досягнення і здобутки, рівень розвитку фізичного виховання, фізичної культури і спорту мало відповідає сучасним вимогам і не може задовольнити потреби населення. Негативна демографічна ситуація та погане матеріальне забезпечення спортивним інвентарем до занять спортом.

          Пріоритетнимнапрямком протягом 2021-2023 років є пропаганда здорового способу життя шляхом залучення більшої кількості громадян до участі в тренуваннях та змаганнях.

          Що стосується соціальної інфраструктури, то головною проблемою тут вбачається кількість і стан будинків громадського користування. Громада має занадто багато об’єктів відносно до існуючих потреб. Будинки знаходяться у незадовільному стані, перш за все, з огляду на термоізоляцію. Практично всі об’єкти недостатньо технічно забезпечені. Наступною важливою проблемою є опалення громадських об’єктів,  оскільки воно малоефективне і недостатнє. Не вистачає коштів на паливо, відсутні сучасні опалювальні технології та термоізоляція. Не вся територія ТГ газифікована.

          Якщо говорити про спортивні і оздоровчі об’єкти, то найбільшою проблемою є відсутність місць відпочинку та загальнодоступних спортивно-оздоровчих комплексів, а також поганий стан шкільних спортивних майданчиків.

          Перед органами місцевого самоврядування стоїть необхідність вирішити всі ці проблеми, з яких найшвидшого рішення вимагає оптимізація кількості об’єктів та їх використання. Тільки тоді можна буде здійснити подальші кроки, що полягають у покращенні стану і забезпечення об’єктів.

          Ключовою соціальною проблемою не території громади стає демографічна ситуація. Зараз вона впливає, перш за все, на постійне зменшення кількості учнів в закладах загальної середньої та дошкільної освіти, але згодом її вплив буде видний також на ринку праці (недостатня кількість працівників) і в подальшій перспективі в сфері соціальної допомоги (старіння місцевого населення).

          Наступна важлива проблема – це безробіття та низькі зарплати, що тягнуть за собою низький рівень життя, незадовільні життєві умови та малі перспективи покращити ситуацію. Це призводить, у тому числі, до еміграції, яка розбиває сім’ї. Активність мешканців змушує бажати кращого. Помітна відсутність відчуття спільноти. Мешканці не вірять в правильність дій влади  і проведення реформ.

          Пропозиція в сфері культури на території ТГ – достатньо широка. Спортивно-оздоровча інфраструктура – достатня.

          Істотною проблемою є алкоголізм, але його рівень поступово зменшується. Існують проблеми з великою кількістю крадіжок та крадіжок зі зломом. Частково це відбувається через неефективність роботи поліції.

          Найважливіша потреба, забезпечення якої буде мати вирішальний вплив на ситуацію в суспільстві, це економічний розвиток громади, в результаті якого з’являться нові робочі місця.

          При такому невеликому відчутті спільноти варто попіклуватися про різні форми проведення мешканцями спільного часу, що створить умови для їх інтеграції. Цьому може сприяти розвиток спортивно-оздоровчої інфраструктури, чи збільшення активності закладів культури та спорту.

 

    1. Економічний та фінансовий стан

Економічний стан.

На території сільської територіальної громади велику частину земель орендують: сільськогосподарські підприємства ТОВ СГВП «Вознесенське», ТОВ «Дружба», ТОВ «Белоусовка», ТОВ НТЦ «ЛАН», ТОВ «Авіатор», ТОВ Авангард 2005, ФГ Новацький П. С. та інші фермерські господарства, які використовують сучасну техніку та технології.

Частина земель – це особисті селянські господарства, для яких характерні: невелика земельна площа, низька продуктивність, використання ручної робочої
праці.

Реформування колективних сільськогосподарських підприємств привело до розпаювання земель, тому на території громади є одноосібники.

Економічну діяльність на території громади здійснюють фізичні особи-підприємці та дрібні підприємства.

Фінансовий стан.

У 2021 році заплановано доходів на суму 39,26 млн.грн., з них:

- 17,54 млн.грн.власних податкових надходжень. У структурі податкових надходжень найбільша частка припадає на податок з доходів фізичних осіб (майже 46,3% від загальної суми всіх податкових надходжень). Надходження від єдиного податку, включаючи сільськогосподарських виробників, становлять 22,1%,, від податку на майно - 27,6%.

- 21,72 млн.грн.офіційних трансфертів. У структурі міжбюджетних трансфертів найбільша частка припадає на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у вигляді освітньої субвенції (64,5% від загальної суми трансфертів). Надходження від базової дотації становлять майже 29,5%, дотації з місцевих бюджетів іншим бюджетам майже 5,8%.

У структурі видатків найбільша частка припадає на виплату заробітної плати та нарахувань (трохи більше 68%). Майже 8% всіх видатків бюджету громади – це поточні трансферти органам державного управління. Вказані видатки пов’язані з передачею повноважень з управління закладами охорони здоров’я, архіву, пожежної охорони, центру реабілітації дітей-інвалідів, геріатричного будинку до районного бюджету та бюджетів інших громад.

          Для місцевих підприємців великою проблемою є висока ціна на електроенергію і газ. Існує також велика різниця між закупівельною ціною на продукцію рослинництва і роздрібною ціною.

          Характерними є проблеми ментального плану. Частина мешканців прагне користуватися соціальною допомогою і працювати неофіційно, а не мати постійну роботу. Через це важко знайти охочих навіть на сезонні роботи.

          Головна проблема – це високий рівень безробіття (окрім Дорошівки), що є наслідком малої кількості робочих місць після розпаду колгоспів та переробних підприємств. Низький рівень доходів тягне за собою низький попит на товари і послуги місцевих фірм. Люди не звикли і не вірять, що можна робити навіть невеликий бізнес. Загалом, відсутність фахівців – це велика проблема в багатьох сферах на місцевому ринку праці.

          Найбільша потреба – це створення робочих місць. Обов’язково потрібно диверсифікувати працевлаштування. Вирішення цього питання може бути створення кооперативів, перш за все, в тваринництві та переробці молока.

          Якщо говорити про розвиток туризму, то найперше потрібно створити центр надання туристичних послуг, збудувати туристично-оздоровчу та дорожньо-транспортну інфраструктуру.

 

1.7. Місцевий потенціал

          Поєднання потенціалів та збільшення компетенцій укрупнених територіальних громад принесе кращі результати, ніж окремі дії малих громад. Потенціалом ТГ є наявність достатньої бази (об’єктів) для реалізації нових розширених завдань. Потрібно звернути увагу на введення посади фахівця, що займатиметься інвестиціями і проектами у виконавчій структурі.

          Громада має значний, невикористаний економічний потенціал, що походить, головним чином, з вигідного розташування біля районного центру та доріг державного значення. Окрім того, на території ТГ є вільні об’єкти, що можуть бути використані.

          Плодючі ґрунти вказують на великий потенціал рослинництва, зокрема при доступності дешевої робочої сили. В результаті, це робить можливим розвиток переробної галузі і тваринництва. Громада має значний потенціал виробництва меду. Важливим є той факт, що продукція рослинництва може бути повністю екологічною.

          Наступним потенціалом є річка, що тече на території громади – на ній поновлено вантажні перевезення та ініційовано перевезення пасажирівсудном на підводних крилах. Загалом, визначено багато елементів туристичного потенціалу, як природного так і культурного.

          Осередками громадської активності найчастіше стають школи, будинки культури і бібліотеки. Вшколах та будинках культури розквітає художня самодіяльність і спорт. Бібліотеки – це не лише місця видачі книжок, але й місця художньої самодіяльності.

          Нову якість життя в ТГ можуть принести нові, молоді, енергійні мешканці, що переїжджають з Вознесенська.

 

 

 

1.8. SWOT-аналіз потенціалу розвитку Дорошівської ТГ

          План соціально-економічного розвитку Дорошівської сільської територіальної громади на 2021-2023 роки базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді SWOT-аналізу.

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Вигідне економіко-географічне розташування – проходження доріг республіканського значення: Благовіщенське – Миколаїв, розгалужена сітка автомобільних доріг, автобусне сполучення міжрайонного та міжобласного значення
  2. Наявність природних ресурсів, корисних копалин (глина, піски, вапняки) для розвитку промисловості будівельних матеріалів та місцевого будівництва. (Високий потенціал власної сировини для будівельної індустрії)
  3. Вигідне географічне розміщення на півдні України, де в порівнянні з іншими регіонами країни більша кількість сонячних днів та наявність вітрів, що робить привабливим розвиток альтернативної енергетики (СЕС, вітрові генератори)
  4. Наявність достатньої кількості трудових ресурсів (в наявності професійні кадри) – вчителі, лікарі, підприємці, службовці тощо
  5. Наявність земель за межами населених пунктів, які потенційно можуть бути інвестиційними ділянками         
  6. Наявність водної артерії (річки, ставки, Щербанівське водосховище) для транспорту та туризму.
  7. Привабливе природне середовище
  8. Висока частка економічно активного населення
  9. Багата культурна спадщина – наявні осередки козацтва

 

  1. Складна демографічна ситуація та міграційні процеси обумовлюють зниження населення сіл громади, наявна висока частка непрацездатних та обмежено працездатних осіб
  2. Низький рівень використання альтернативної енергії та впровадження енергоефективних технологій
  3. Належність території до посушливої дуже теплої агрокліматичної зони, що є умовою для ведення ризикованого сільського господарства
  4. Низький рівень внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
  5. Відсутність "центру громади" для сімейного дозвілля і шопінгу
  6. Відсутність переробних заводів, тваринницьких ферм
  7. Недостатня мережа спортивних майданчиків та спортивних закладів загального користування.
  8. Відсутній досвід у залучені позабюджетних коштів (міжнародні гранти, інвестиції, кредити).
  9. Часткова наявність затверджених генеральних планів населених пунктів громади
  10. Відсутність полігону та недосконала система утилізації ТПВ
  11. Відсутність контролю за легалізацією робочих місць та заробітної плати
  12. Забруднення навколишнього середовища
  13. 50% вулиць у селах громади не освітлені
  14. Низька громадська активність населення
  15. Неналежна якість дорожнього покриття доріг

Можливості

Загрози

  1. Зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму.
  2. Продовження реформ в Україні сприятиме покращенню інвестиційного клімату та покращенню умов започаткування та ведення бізнесу
  3. Збереження бюджетної підтримки сільських територіальних громад та завершення децентралізації влади сприятиме самостійності громад.
  4. Дерегуляція підприємницької діяльності дасть поштовх для розвитку малого та середнього підприємництва
  5. Зростання світового попиту на продовольство, в тому числі й органічне, стимулюватиме розвиток АПК
  6. Доведення якості вітчизняних товарів та послуг до європейських стандартів
  7. Поглиблення інтеграції з ЄС (Відкриття ринків ЄС для продукції, що виробляється в громаді)
  8. Підвищення транзитного потенціалу держави
  9. Реформування системи освіти і соціальних інституцій.
  1. Зростання еміграції (неповернення молоді в громаду, відтік кваліфікованих спеціалістів).
  2. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів.
  3. Продовження або замороження військового конфлікту на сході України.
  4. Нестримне старіння працездатної частини населення.
  5. Демографічна та соціальна криза.
  6. Збереження високого рівня корупції.
  7. Зростання цін на енергоносії
  8. Високі процентні ставки при отриманні кредитів.
  9. Нестабільність національної валюти та інфляція
  10. Зростання недовіри до державної влади.
  11. Монополізація ринків, відсутність конкуренції.
  12. Низький рівень реальних доходів населення

1.9. Порівняльні переваги, виклики і ризики Дорошівської ТГ

Переваги:

Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України та її регіонів і громад. З урахуванням таких сильних сторін Дорошівської громади як наявність хорошого географічного розміщення (біля міста обласного значення – районного центу, наявності достатньої кількості трудових ресурсів та достатньої кількості родючих та екологічно чистих сільськогосподарських земель (для ведення сучасного агробізнесу), такі можливості стимулюватимуть розвиток сільського господарства та переробної промисловості, розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та, як результат, підвищення доходів населення покращення якості життя мешканців сільської місцевості.

Оскільки передбачається зростання серед населення України та Європи популярності сільського, зеленого, культурного, внутрішнього та зовнішнього туризму, врахувавши наявність значних територій плавень вздовж русла річки Південний Буг відкривається можливість розвитку наявної та створення нової туристичної інфраструктури (об’єкти туризму, транспортне сполучення, нові туристичні маршрути тощо) повинно забезпечити розвитковий потенціал Дорошівської ТГ у цій сфері.

Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

Особливості території та традиції агрокультури дають можливість використовувати масштабні ділянки відкритого та закритого ґрунту для вирощування саджанців декоративних, плодово-ягідних дерев, кущів та винограду.

Наявність потенціалу геліо- та вітро-енергетики дасть можливість залучити зовнішніх інвесторів до побудови СЕС та ВЕС, створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевого бюджету.

Виклики:

Погане забезпечення питною водою у населених пунктах громади, висока зношеність інженерно-технічних комунікацій, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, що надається для територіальних громад, а також залученням сторонніх коштів (державних – ДФРР, іноземних – кошти міжнародної технічної допомоги, або внутрішніх – через залучення інвестицій).

Інвестиційна активність та покращення бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді. Це також повинно призвести до підвищення громадянської активності, що дозволить набути досвіду у залученні позабюджетних коштів.

Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок зростання популярності сільського, зеленого, зимового, культурного, світоглядного туризму.

Ризики:

Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки громади обмежуватиме реконструкцію інженерно-технічних комунікацій, доріг та забезпечення питною водою населених пунктів громади.

Зниження рівня ґрунтових вод призводить до зростання проблем водопостачання у селах громади.

 

 

Сильні сторони:

Добре організована система дошкільної, шкільної та позашкільної освіти і культури (наявність творчих та спортивних колективів, що популяризують громаду) не лише підвищує рівень освіти мешканців громади, а й збільшує шанси на притік сімей молодих спеціалістів.

Наявність земельних ділянок для підприємницької діяльності, бази для туристично-рекреаційної галузі та розсадників дерев та кущів, природних ресурсів, достатньої кількості родючих та екологічно чистих сільськогосподарських земель, наявність вільної робочої сили та значної кількісті підприємців, які швидко адаптуються в нових економічних умовах дають можливість створити виробничо-господарські об’єкти кооперативного характеру та комунальної власності, сприяють залученню інвесторів.

Велика кількість сонячних днів та наявність вітрів робить привабливим розвиток альтернативної енергетики.

Здатність мешканців громади об’єднуватись у громадські організації, зокрема, у сфері культури та спорту, наявність активного тренерського складу та спортсменів із вагомими здобутками на ряду із підтримкою з боку місцевої влади розвитку спорту, наявність талановито-професійних колективів творчої самодіяльності, увага до талановитої молоді сприяють створенню та розповсюдженню позитивного іміджу Дорошівської громади.

На території громади є можливості для розвитку об’єктів зеленого туризму, що підтверджується  прикладами та наявною базою.

Загрози:

Зростання еміграційних процесів, продовження або замороження військового конфлікту на сході України, зростання цін на енергоносії, перекладання на місцеве самоврядування державних зобов’язань щодо забезпечення соціальних стандартів без передачі належного фінансового забезпечення, загострення проблеми водопостачання в зв’язку із зневодненням ґрунтів через недостатню кількість опадів, зменшення ефективності землекористування через неправильну агротехнологію, високі процентні ставки при отриманні кредитів на ведення бізнесу, а також можливість виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок природних катаклізм та наявність потенційно небезпечних об’єктів, з високою ймовірністю, негативно відобразяться на соціально-економічному розвитку громади.

  1. Цілі та пріоритети розвитку на 2021-2023 роки.

          Метою розроблення Плану соціально-економічного розвитку громади є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку Дорошівської сільської територіальної громади, забезпечення соціальної та економічної єдності, створення необхідних умов для планомірного і послідовного наближення рівня життя мешканців громади до європейських стандартів за рахунок збалансованого використання внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних і культурних традицій, зростання добробуту та підвищення якості життя населення за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку.

          Для досягнення мети Плану було визначено стратегічні, оперативні цілі, а також завдання, необхідні для досягнення соціально-економічного розвитку громади.

 

 

 

 

 

Перелік стратегічних, операційних цілей та завдань громади

 

Стратегічні цілі

Оперативні цілі

Завдання

1. Створення умов для особистого розвитку та соціального забезпечення мешканців громади

1.1. Покращення умов та якості роботи освітніх закладів

1.1.1.    Покращення стану харчоблоків у освітніх закладах;

1.1.2.    Покращення стану оснащення освітніх закладів;

1.1.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів освіти (в т.ч. Wi-Fi)

1.1.4. Якісна освіта для всіх

1.2. Покращення умов та якості роботи закладів культури

1.2.1.    Розвиток культурно-мистецьких закладів та створення умов для творчого самовираження мешканців громади

1.2.2.    Зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури та бібліотек

1.2.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів культури

1.3. Розвиток спорту на території громади

1.3.1.    Розвиток загальнодоступної спортивної інфраструктури

1.3.2. Сприяння здоровому способу життя

1.3.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет у спортивній школі

1.4. Забезпечення доступу до високої якості охорони здоров’я та ведення здорового способу життя

1.4.1.    Якісні послуги у сфері охорони здоров’я;

1.4.2.    Запобігання  виникненню епідеміологічних ускладнень на території громади

1.4.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів охорони здоров’я

2. Сприяння розвитку інноваційного економічного потенціалу громади

2.1. Підтримка розвитку існуючих та створення нових виробничих фірм та надавачів послуг

2.1.1. Сприяння розвитку суб’єктів господарювання на території громади;

2.1.2. Створення умов для зростання рівня приватних інвестицій на території громади

2.2. Підтримка розвитку водного туризму та зеленого туризму

2.2.1. Створення  і популяризація туристичних продуктів

2.2.2. Розвиток туристичної та курортної інфраструктури

3. Забезпечення високих стандартів життя мешканців

3.1. Розбудова транспортної інфраструктури на території громади

3.1.1.    Покращення стану дорожньої інфраструктури на  території громади;

3.1.2.    Покращення умов подорожування на території громади;

3.2. Розбудова системи водопостачання та каналізації стоків

3.2.1.    Розвиток системи питного водопостачання та водовідведення

3.2.2.    Підвищення рівня комфорту середовища проживання та задоволення мешканців  інфраструктурою та якістю  послуг, що надаються.

3.3. Організація благоустрою та системи управління твердими побутовими відходами (ТПВ)

3.3.1.    Впровадження сучасних технологій поводження з відходами.

3.3.2. Організація благоустрою населених пунктів

3.3.3. Збереження природних територій та біорізноманіття

3.4. Організація роботи муніципальної варти та пожежної охорони на території громади

3.4.1. Розвиток інфраструктури,  підтримка громадських ініціатив у сфері безпеки та підвищення рівня протипожежної безпеки на території громади

3.4.2. Зменшення рівня злочинності на території громади

3.5. Ефективне управління та суспільна інтеграція громади

3.5.1.    Підвищення ефективності управління комунальним майном;

3.5.2. Підвищення енергоефективності у комунальній сфері та житловому фонді

  1. Основні завдання та механізми реалізації Плану.  

Відповідно до визначених стратегічних цілей розвитку громади варто виокремити конкретні пріоритети, завдання та заходи що можуть бути виконані в передбаченому періоді.

Стратегічна ціль 1. Створення умов для особистого розвитку та соціального забезпечення мешканців громади

Оперативна ціль 1.1. Покращення умов та якості роботи освітніх закладів

1.1.1.  Покращення стану харчоблоків у освітніх закладах;

1.1.2.  Покращення стану оснащення освітніх закладів;

1.1.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів освіти (в т.ч. Wi-Fi)

1.1.4. Якісна освіта для всіх

Оперативна ціль 1.2. Покращення умов та якості роботи закладів культури

1.2.1.  Розвиток культурно-мистецьких закладів та створення умов для творчого самовираження мешканців громади

1.2.2.  Зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури та бібліотек

1.2.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів культури Оперативна ціль 1.3. Розвиток спорту на території громади 

1.3.1.  Розвиток загальнодоступної спортивної інфраструктури

1.3.2. Сприяння здоровому способу життя

1.3.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет у спортивній школі Оперативна ціль 1.4. Забезпечення доступу до високої якості охорони здоров’я та ведення здорового способу життя

1.4.1.  Якісні послуги у сфері охорони здоров’я;

1.4.2. Запобігання  виникненню епідеміологічних ускладнень на території громади

1.4.3. Забезпечення якісного доступу до мережі Інтернет для закладів охорони здоров’я

Стратегічна ціль 2. Сприяння розвитку інноваційного економічного потенціалу громади

Оперативна ціль 2.1. Підтримка розвитку існуючих та створення нових виробничих фірм та надавачів послуг

2.1.1. Сприяння розвитку суб’єктів господарювання на території громади;

2.1.2.Створення умов для зростання рівня приватних інвестицій на території громади

Оперативна ціль 2.2. Підтримка розвитку водного туризму та зеленого туризму

2.2.1. Створення  і популяризація туристичних продуктів

2.2.2. Розвиток туристичної та курортної інфраструктури

Стратегічна ціль 3. Забезпечення високих стандартів життя мешканців

Оперативна ціль 3.1. Розбудова транспортної інфраструктури на території громади

3.1.1.  Покращення стану дорожньої інфраструктури на  території громади;

3.1.2.  Покращення умов подорожування на території громади;

Оперативна ціль 3.2. Розбудова системи водопостачання та каналізації стоків

3.2.1.  Розвиток системи питного водопостачання та водовідведення

3.2.2.  Підвищення рівня комфорту середовища проживання та задоволення мешканців  інфраструктурою та якістю  послуг, що надаються.

Оперативна ціль 3.3. Організація благоустрою та системи управління твердими побутовими відходами (ТПВ)

3.3.1.  Впровадження сучасних технологій поводження з відходами.

3.3.2. Організація благоустрою населених пунктів

3.3.3. Збереження природних територій та біорізноманіття.