Дії органів управління і сил цивільного захисту під час реагування на радіаційні аварії на території міста Южноукраїнська

 

 

Дії органів управління і сил цивільного захисту

під час реагування на радіаційні аварії

на території міста Южноукраїнська

 

( Код НС: 10500, 10510, 10530, 10710, 10711 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Южноукраїнськ

 

2020 рік

 

ЗМІСТ

 

1. Оцінка можливої обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС:

1.1.Коротка географічна характеристика міста Южноукраїнська.

1.2. Оцінка обстановки, яка може скластися у разі радіаційної аварії на ВП ЮУ АЕС.

2.  Розподіл обов’язків щодо реагування на НС:

2.1.                 Сили та засоби Южноукраїнської міської ланки  територіальної підсис-теми ЄДС ЦЗ Миколаївської області.

2.2. Суб’єкти реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з  радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС.

2.3.                 Завдання суб’єктів реагування на НС.

3.  Реагування на надзвичайні ситуації пов’язані з радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС:

3.1.                 Дії органів управління і сил Южноукраїнської міської ланки  терито-ріальної підсистеми ЄДС ЦЗ Миколаївської області, які залучаються до реагування на НС.

3.2.                 Організація взаємодії органів управління і сил Южноукраїнської міської ланки  територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Миколаївської області.

3.3.                 Організація управління і зв’язку.

3.4.                 Організація основних видів забезпечення при ліквідації наслідків НС.

Додатки:

5.9.1. Перелік сил та засобів об’єктів господарювання міста, що залучаються до ліквідації  надзвичайної ситуації та її наслідків;

5.9.2. Перелік інженерної техніки у ВП ЮУ АЕС;

5.9.3. Перелік техніки спеціалізованих служб цивільного  захисту Южно-української міської ланки ТП ЄДС ЦЗ Миколаївської області;

5.9.4. Розрахунок сил та засобів медичної служби цивільного захисту насе-лення м. Южноукраїнська;

5.9.5. Перелік транспортних засобів, які планується залучити до евакуації міста;

5.9.6. Пам'ятка для населення щодо йодної профілактики;

5.9.7. Перелік підприємств (підрозділів), які надають населенню санітарно-гігієнічні послуги м. Южноукраїнська;

5.9.8. Перелік диспетчерських служб підприємств, установ та організацій міста Южноукраїнська з цілодобовим чергуванням;

5.9.9. Порядок щодо взаємодії та взаємного інформування при загрозі виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (радіаційне забруднення) управлінням з питань надзвичайних ситуацій та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської ради, лабораторії зовнішньої дозиметрії цеху радіаційної безпеки  ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом"

 

 

 

1. Оцінка можливої обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій пов’язаних з радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС.

1.1. Коротка географічна характеристика міста Южноукраїнська при-ведена у розділі І плану реагування.

1.2. Оцінка обстановки, яка може скластися у разі виникнення НС, пов’язаних з радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС, приведена у пункті 1.5 додатку 1.

Загальна характеристика ВП ЮУАЕС

Сумарна проектна потужність ВП ЮУАЕС становить 3000 МВт. В експлу-атації перебувають три енергоблоки, потужністю 1000 МВт кожен. Встановлена ​​потужність ВП ЮУ АЕС становить 3000 МВт.

Основне технологічне обладнання енергоблоків № 1, 2 ЮУАЕС:

• • • • • • водоводяний енергетичний реактор (енергоблок №1 - ВВЕР 1000, В-302;
          • енергоблок № 2 - ВВЕР 1000, В-308);
• парогенератори горизонтального типу (ПГВ-1000М);
• парова турбіна (енергоблок № 1, 2 - К-1000-60 / 1500);
• електричний генератор (енергоблок № 1,2 - ТВВ-1000-4УЗ, ТВВ-1000-2УЗ);
• головні циркуляційні насоси (ГЦН -195М);
• система аварійного охолодження зони;
• басейн витримки;
• фільтри змішуючої дії, електромагнітні фільтри, фільтри-пастки, масляні, фільтри-регенератори;
• насоси борного підживлення (ЦН-150-110), аварійної подачі борного кон-центрату (ПТ6-160), сплинкерних, маслосистем, розхолоджування басейну витрим-ки;
• турбоживильні електронасоси;
• конденсатні електронасоси;
• зливні насоси;
• блокова знесолювальна установка;
• підігрівачі високого тиску;
• підігрівачі низького тиску;
• допоміжні поживні електронасоси;
• деаератор;
• сепаратор пароперегрівач;
• технологічний конденсатор;
• циркуляційні насоси;
• бойлерні установки;
• блокові трансформатори.

Основне технологічне обладнання енергоблоку № 3 ЮУ АЕС:

• • водоводяний енергетичний реактор ВВЕР-1000 (В-320);
  • парогенератори горизонтального типу (ПГВ-1000);
  • парова турбіна (енергоблок № 3 - К-1000-60 / 3000);
  • електричний генератор;
  • головні циркуляційні насоси (ГЦН -195М);
  • система аварійного охолодження зони;
  • басейн витримки;
  • фільтри змішуючої дії, електромагнітні фільтри, фільтри-пастки, масляні, фільтри-регенератори;
  • насоси борної підживлення, аварійної подачі борного концентрату високого тиску (ЦН-150-110), аварійної подачі борного концентрату низького тиску (ПТ6-160), сплинкерних, масло-систем, розхолоджування басейну витримки;
  • турбоживильні електронасоси (турбіна ОК-12А);
  • конденсатні електронасоси;
  • зливні насоси;
  • блокова знесолювальних установка;
  • підігрівачі високого тиску;
  • підігрівачі низького тиску;
  • допоміжні поживні електронасоси;
  • деаератор;
  • сепаратор пароперегрівач;
  • технологічний конденсатор;
  • циркуляційні насоси;
  • блокові трансформатори.

Загальна чисельність персоналу ВП ЮУАЕС:

• • загальна чисельність - 7052;
  • максимальна зміна - 4043;
  • мінімальна зміна - 273.

Основними джерелами радіаційної небезпеки на ЮУАЕС є:

• • реактор, включаючи внутрішньокорпусні пристрої, активний теплоносій;
  • басейн витримки і перевантаження;
  • відпрацьоване паливо;
  • трубопроводи і обладнання I контуру (циркуляційні насоси, парогенера-тори, компенсатори об'єму, засувки і т.д.);
  • апарати системи спеціального водоочищення і її обладнання;
  • сховища радіоактивних відходів;
  • трубопроводи і обладнання вентиляційних систем і спецгазоочистка;
  • деталі та механізми СУЗ, датчики КВП і РК, пов'язані з вимірами пара-метрів I контуру;
• радіоактивні джерела, що поставляються для технічних потреб (для дефек-тоскопії, повірки та градуювання апаратури).

 

2. Розподіл обов’язків щодо реагування на НС:

План реагування на радіаційні аварії міської ланки територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій Миколаївської області (далі – план) призначений для забезпечення узгодженого оперативного реагування органів управління та сил міської ланки територіальної підсистеми у разі загрози або виникнення радіаційної аварії на Южноукраїнській АЕС.

План визначає основні заходи щодо організації і проведення робіт з ліквідації наслідків РА, забезпечення мінімальних потреб життєзабезпечення населення, яке постраждало внаслідок аварії, склад необхідних сил та засобів, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, встановлює розподіл відповідальності та порядок дій органів управління та сил міської ланки територіальної підсистеми з реалізації цих заходів.

План вводиться в дію у разі загрози або виникнення радіаційної аварії на Южноукраїнській АЕС, яка згідно з Планом реагування на радіаційні аварії, що діє на національному рівні, класифікується як аварія на майданчику або комунальна аварія.

Дія цього плану припиняється, коли відновлено контроль над аварійним об’єктом, визначені та локалізовані зони радіаційного забруднення, вжиті усі заходи щодо припинення дії факторів, що завдають шкоду здоров’ю населення та створені умови для переходу до відновлення нормальної життєдіяльності населення і функціонування території.

Наслідки більшої кількості радіаційних аварій на Южноукраїнської АЕС не розповсюджуються за межі територій виробничих приміщень і майданчика АЕС, а аварійного опромінювання може зазнати тільки персонал.

До найгірших наслідків за межами майданчика Южноукраїнської АЕС можуть призвести тяжкі аварії на енергоблоках АЕС, за яких відбувається значна деградація активної зони реактора, що супроводжується втратою герметичним огородженням реактора його цілісності.

Такі аварії супроводжуються процесами осушення і розігрівання активної зони реактора, ескалацією температури, виходом водню і продуктів ділення за межі реактора, плавленням оболонок твелів і палива. У разі втрати герметичним огород-женням реактора його цілісності, продукти ділення виходять за межі енергоблоку та за рахунок вітрового переносу та інших механізмів розповсюджуються за межі майданчика АЕС. Ці викиди здатні спричинити значні дози опромінення населення, що проживає в районі розміщення АЕС.

Незважаючи на те, що такі аварії мають дуже низьку імовірність виникнення, реагування на них повинно бути передбачене у цьому плані. Наслідки таких аварій використовуються як граничні значення для аварійного планування.

У разі тяжкої аварії на Южноукраїнській АЕС з викидом радіоактивних речовин вся територія міста Южноукраїнська з населенням 41,6 тис. чол. потрапляє в зону радіоактивного забруднення.

На ранній фазі аварії, яка триває від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, основними небезпечними факторами, що загрожують здоро-в’ю людей, є:

•  зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари, що утворилася в результаті радіоактивного викиду з АЕС, та від шлейфу, що утворився з випадінь з радіоактив-ної хмари;
•  внутрішнє опромінення за рахунок інгаляційного надходження радіонуклі-дів до організму, з продуктами харчування та водою;
•  поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу людей.

У цій фазі виділяється так званий йодний період, протягом якого існує серйозна загроза надходження до організму людини радіоізотопів йоду та опромінення щитовидної залози осіб з населення, особливо дітей.

Наслідки аварії, фактичні або ті, що очікуються, можуть призвести до необхідності введення таких термінових та невідкладних захисних контрзаходів:

•  евакуація 41.6 тис. чоловік за межі 30-км зони – м. Первомайськ;
•  йодна профілактика населення міста;
•  обмеження перебування на відкритому повітрі населення міста;

У разі радіаційної аварії адміністрація АЕС забезпечує реалізацію заходів щодо захисту населення, що включає:

• посилений моніторинг радіаційних показників об'єктів зовнішнього сере-довища і опромінення населення в ЗС, прогноз доз опромінення населення в ЗС, підтримку рішень щодо втручання;
• інформування органів місцевого самоврядування про результати моніто-рингу радіаційних показників об'єктів зовнішнього середовища і опромінення населення в ЗС, прогнозів радіаційних показників та доз опромінення населення;
• надання рекомендацій органам місцевого самоврядування щодо застосу-вання термінових і невідкладних контрзаходів із захисту населення.

До обов’язків АЕС належать виявлення ознак аварії, класифікація аварії, оповіщення та інформування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління територіальної підсистеми про факт (загрозу) аварії та інформування щодо протікання аварії та її наслідків.

АЕС завчасно створює і підтримує в стані готовності аварійний комплект контрольно-вимірювальних приладів і устаткування, засобів індивідуального захисту, засобів дезактивації і санітарної обробки, інструментів і пристосувань, спеціальної техніки, транспортних засобів і інших аварійно-технічних засобів з метою їх екстреного використання у разі аварії на АЕС.

Для визначення стану АЕС, ступеня небезпеки події (аварії) і рівня відповід-них протиаварійних дій РА та інші небезпечні події на АЕС розподіляються на такі класи, згідно з Планом реагування на радіаційні аварії, що діє на національному рівні:

аварія комунальна – РА на АЕС, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об’єкта і його проммайданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії та забезпечення захисту персоналу і населення;

аварія на майданчику – РА на АЕС, пов’язана зі значним зниженням рівня захисту персоналу та осіб, які перебувають навколо об’єкта; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовки заходів щодо захисту населення і територій за межами проммайданчика, якщо це стане необхідним;

аварія промислова – РА на АЕС, наслідки якої за прогнозом не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об’єкта, а аварійного опромінювання може зазнавати лише персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії та захисту персоналу;

аварійна готовність – небезпечна подія на АЕС, пов’язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів щодо оцінки та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на пром-майданчику та рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика;

втрата контролю над джерелом – небезпечна подія, пов’язана з втратою, крадіжкою небезпечних джерел або втратою контролю над небезпечними джере-лами, включаючи загрозу тероризму, падіння або неконтрольоване повернення на землю супутника, транспортні аварії під час перевезення радіоактивних речовин, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромі-нювання.

РА не обов’язково починається з оголошення аварійної готовності, а може виникнути за обставин, які відносяться до будь-якого із зазначених класів.

У разі оголошення аварійної готовності аварійний персонал АЕС приво-диться у готовність до реагування на випадок подальшого суттєвого погіршення стану безпеки АЕС, при необхідності виконує посилений моніторинг радіаційних показників та інформує центральні та місцеві органи влади щодо стану АЕС та довкілля.

У разі оголошення промислової аварії активізуються кризові центри АЕС, виконується посилений моніторинг довкілля, здійснюються заходи щодо захисту персоналу АЕС, постійно інформуються місцеві органи влади щодо стану АЕС та довкілля. Незважаючи на те, що у разі промислової аварії порушуються функції АЕС, що забезпечують безпеку населення, заходи щодо захисту населення не потрібні.

Умови, за яких на АЕС оголошуються аварійна готовність та промислова аварія, не загрожують населенню. У разі таких РА плани реагування територіальної підсистеми в дію не вводяться.

Метою оголошення аварії на майданчику є негайне проведення заходів щодо захисту персоналу АЕС, інформування центральних та місцевих органів влади щодо стану АЕС, довкілля та їх прогнозу, приведення у готовність відповідних сил та засобів для захисту населення, якщо ситуація погіршиться.

До оголошення аварії на майданчику можуть призвести:

• некомпенсовані течі першого контуру;
• пошкодження головних парових трубопроводів;
• пошкодження твелів активної зони реактора, яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації;
• пошкодження відпрацьованого ядерного палива у сховищах, що створює загрозу досягнення критичності;
• пожежі, що спричинили пошкодження систем безпеки АЕС;
• екстремальні природні явища (урагани, торнадо тощо), що перевищують проектні межі;
• повна втрата на тривалий час джерел енергопостачання нормальної експлу-атації;
• терористичні акти, що створили загрозу безпеці АЕС (захват БЩК тощо);
• ці та інші події, в результаті яких дози опромінення населення за межами майданчика АЕС досягають (можуть досягнути) значень, що наближаються до рівнів втручання для термінових чи невідкладних контрзаходів;
• події, які у разі виникнення додаткових відмов систем або обладнання, реалізації помилкових рішень персоналу або інших додаткових причин призведуть до оголошення комунальної аварії.

Метою оголошення комунальної аварії є негайне проведення заходів щодо захисту населення (та персоналу, якщо це не було зроблено), взаємодія органів, установ та організацій, що залучаються, щодо проведення посиленого моніторингу довкілля, прогнозування розвитку аварії та планування наступних необхідних контрзаходів.

До оголошення комунальної аварії призводять:

• значне фактичне або потенційне пошкодження активної зони реактора c загрозою втрати герметичним огородженням реакторної установки здатності вико-нувати локалізуючі функції;
• усі наведені нижче події, які призводять (можуть призвести) до радіо-активних викидів чи виходу іонізуючих випромінювань за межі майданчика у кількостях, що потребують введення термінових чи невідкладних контрзаходів із захисту населення:

• некомпенсовані течі першого контуру;
• пошкодження головних парових трубопроводів;
• пошкодження твелів активної зони реактора, яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації;
• пошкодження відпрацьованого ядерного палива у сховищах, що створює загрозу досягнення критичності;
• пожежі, що спричинили пошкодження систем безпеки АЕС;
• екстремальні природні явища (урагани, торнадо тощо), що перевищують проектні межі;
• повна втрата на тривалий час джерел енергопостачання нормальної експлу-атації;
• терористичні акти, що створили загрозу безпеці АЕС (захват БЩК тощо);
• ці та інші події, в результаті яких дози опромінення населення за межами майданчика АЕС досягають (можуть досягнути) значень, що наближаються до рівнів втручання для термінових чи невідкладних контрзаходів;
• події, які у разі виникнення додаткових відмов систем або обладнання, реалізації помилкових рішень персоналу або інших додаткових причин призведуть до оголошення комунальної аварії.

 

АЕС вживає усіх можливих заходів щодо завчасного виявлення ознак потенційної комунальної аварії, оповіщення та видачі рекомендацій центральним та місцевим органам влади ще до того, як стався фактичний викид радіоактивних речовин або вихід іонізуючих випромінювань. Ці заходи базуються на завчасному аналізі вихідних подій, що можуть призвести до аварії на АЕС, шляхів протікання РА та їх наслідків, розробці критеріїв визначення РА за показниками систем АЕС, результатами вимірювань та/або спостережень.

 

2.1.                 Сили та засоби Южноукраїнської міської ланки  територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Миколаївської області.

Сили і засоби цивільного захисту – особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне облад-нання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру.

До складу сил ланки територіальної підсистеми входять:

• підрозділи 1 державного пожежно-рятувального загону головного управ-ління ДСНС України у Миколаївській області;
• Южноукраїнський міський сектор та 25 державна пожежно-рятувальна частина головного управління ДСНС України у Миколаївській області;
• територіальні спеціалізовані служби цивільного захисту міста;
• аварійні служби комунальних підприємств;
• об'єктові формування цивільного захисту.

Аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, які входять до складу зазначених сил і засобів, укомплектовуються з урахуванням потреби про-ведення роботи в автономному режимі протягом не менше доби і перебувають у стані постійної готовності.

Сили та засоби міської ланки територіальної підсистеми цивільного захисту залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території міста:

при виникненні надзвичайних ситуацій місцевого рівня – на підставі аналізу надзвичайної ситуації, проведеного управлінням  з питань надзвичайних ситуацій та взаємодії з правоохоронними органами міської ради;

об’єктового рівня – на підставі звернення керівника об’єкту господарювання, на території якого виникла надзвичайна ситуація. Крім того, начальник міського сектору ГУ ДСНС України в Миколаївській області має право у випадку виник-нення надзвичайної ситуації, яка загрожує життю та здоров’ю людей або може привести до значних матеріальних збитків, своїм рішенням залучати сили і засоби ланки територіальної підсистеми з наступною доповіддю про це начальнику цивільного захисту територіальної підсистеми.

Сили та засоби підпорядкованих підрозділів  ГУ ДСНС України у Мико-лаївській області, які розташовані на адміністративній території міста, залучаються до проведення аварійно-рятувальних робіт, за рішенням начальника міського сектору з наступною доповіддю про це до оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Миколаївській області, як виняток, рішення про застосування зазначених сил та засобів може бути прийняте заступником начальника підпо-рядкованого підрозділу ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

До виконання основної частини рятувальних та інших невідкладних робіт в зоні надзвичайної ситуації залучаються в першу чергу аварійні служби кому-нальних підприємств, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані об’єкти, де сталося надзвичайна ситуація, та наданням їм необхідної допомоги з боку міського сектору ГУ ДСНС України у Миколаївській області, міського відділення Первомайського відділу ГУ  Національної поліції в Миколаївській області та інших територіальних структур центрального підпо-рядкування.

Для забезпечення заходів щодо захисту населення і територій від надзви-чайних ситуацій та проведення спеціальних робіт в місті затверджено перелік спеціалізованих служб цивільного захисту:

• спеціалізована служба оповіщення та зв'язку ;
• спеціалізована служба охорони публічного (громадського) порядку;
• спеціалізована медична служба;
• спеціалізована служба матеріального забезпечення, торгівлі та харчування;
• територіальна комунально-технічна, інженерна,  енергетики та транспорт-ного забезпечення спеціалізована служба цивільного захисту;
• територіальна протипожежна спеціалізована цивільного захисту;
• спеціалізована служба спостереження за станом навколишнього середо-вища.

Зазначені служби та підпорядковані їм необхідні сили і засоби створюються на базі відповідних профільних структурних підрозділів цих суб’єктів з ура-хуванням забезпечення виконання завдань Южноукраїнської міської  ланки терито-ріальної підсистеми ЄДС ЦЗ Миколаївської області.

Основні організаційні засади створення спеціальних служб цивільного за-хисту, їх завдання, функції і повноваження визначається Положенням про службу.

2.2.                 Суб’єкти реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС.

До проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні НС, пов'язані з  радіаційною аварією на ВП ЮУ АЕС, залучаються наступні органи управління, підпорядковані їм сили, служби цивільного захисту:

• 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області;
• управління  з питань НС та ВПО міської ради;
• Южноукраїнське відділення поліції Первомайського відділу поліції голов-ного управління національної поліції України  в Миколаївській області;
• Комунальне некомерційне підприємство "Южноукраїнська міська багато-профільна лікарня";
• Южноукраїнський пункт постійного базування Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Миколаївської облас-ної ради;
• департамент інфраструктури міського господарства міської ради;
• департамент соціальних питань та охорони здоров'я; 
• ДП ЕМ Прат "Атомсервіс";
• дільниця ядра мережі та об'єктів зв'язку № 252/4 МФ ПАТ "Укртелеком";
• дільниця мережі доступу № 352/4 МФ ПАТ "Укртелеком";
• управління екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин  міської ради;
• відділ в м. Южноукраїнську СБУ України в Миколаївській області;

• Арбузинське міжрайонне управління ГУ Держпродспоживслужби в Мико-лаївській області;
• КП "ЖЕО";
• КП "СКГ";
• КП "ТВКГ;
• Відділ звернень громадян, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації апарату Южноукраїнської міської ради:

 

2.3.                 Завдання суб’єктів реагування на НС.

1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області:

• оповіщення особового складу підрозділу, що залучається до ліквідації на-слідків НС;
• ліквідація пожеж для забезпечення розгортання пошуково-рятувальних робіт;
• надання допомоги та евакуація потерпілих із небезпечної зони;
• проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках  ураження;
• уточнення і розрахунок сил і засобів, що плануються для залучення до ліквідації НС;
• координація діяльності органів управління та сил при проведенні аварійно-відновлювальних робіт, організація взаємодії з силами функціональних підсистем для нарощування обсягів пошуково-рятувальних робіт;
• оцінка необхідності залучення додаткових сил і засобів;
• здійснення фото документування і подання донесень про хід аварійно-ряту-вальних робіт;

 

Управлінню з питань НС та ВПО міської ради:

• оповіщення органів управління і сил, що залучаються до ліквідації на-слідків НС;
• введення в дію плану реагування;
• уточнення наявності запасів матеріально-технічних засобів і перерозподіл їх для забезпечення проведення заходів;
• організація взаємодії з місцевими органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування по виконанню заходів з відселення населення та його життєзабезпечення;
• створення і підтримання в готовності пунктів управління, систем зв’язку та оповіщення;
• аналіз результатів проведення аварійно-рятувальних робіт.   

Южноукраїнському відділенню поліції Первомайського відділу поліції головного управління національної поліції України  в Миколаївській області:

• забезпечення посиленої охорони громадського порядку, суворе дотри-мання законодавства щодо захисту особистих та майнових прав громадян, охорони їх життя та здоров`я, а також охорону та збереження майна підприємств, установ та організацій у зоні НС;
• забезпечення участі сил та засобів (у межах їх тактико-технічних мож-ливостей) у проведенні пошуково -/ аварійно -/ рятувальних робіт у районі виник-нення НС;
• надання допомоги органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, керівникам підприємств та організацій у проведенні евакуації людей з місць, без-печних для проживання;
• забезпечення участі  у розслідуванні причин виникнення НС;
• організація охорони громадського порядку в районі НС, місцях посадки населення, що евакуюється, на транспорт, місцях тимчасового розселення;
• виключення випадків мародерства;
• виконання жорстких режимних заходів в районі ведення пошуково-ряту-вальних робіт;
• оточування району, місць для збору уражених і тіл загиблих, охорона осо-бистих речей потерпілих, вантажів, що прибувають для забезпечення пошуково-рятувальних робіт;
• організація реєстрації потерпілих, облік загиблих, встановлення їх осо-бистості, ведення загального обліку населення, що відселяється, в місцях тимча-сового розселення. Ведення довідкової роботи з родичами потерпілих, загиблих, тимчасово відселених;
• забезпечення безпеки дорожнього руху при проведенні заходів щодо лікві-дації наслідків НС;
• організація комендантської служби.

 

Комунальному некомерційному підприємству  "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня":

• організація невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці НС, транспортування потерпілих до лікувальних закладів;
• приведення у готовність ліжкової мережі лікувальних закладів і організація надання медичної допомоги потерпілим;
• організація поіменного обліку потерпілих в лікувальних закладах;
• судово-медична експертиза загиблих, тимчасове зберігання тіл загиблих, ведення поіменного обліку загиблих;
• надання медичної допомоги особовому складу служб та органів, що веде пошуково-рятувальні роботи, населенню, що відселяється з місця НС;
• організація медичної допомоги потерпілим в місцях тимчасового роз-міщення, санітарного контролю за умовами їх розміщення;
• уточнення та розрахунок медичних сил і засобів, необхідних для ліквідації НС;

Южноукраїнському пункту постійного базування Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Мико-лаївської обласної ради:

• організація невідкладної медичної допомоги потерпілим на місці НС;
• транспортування потерпілих до лікувальних закладів;

 

Відділу в м. Южноукраїнську  Управління Служби безпеки України  в Миколаївській області:

• організація роботи по попередженню прояву терористичної активності;
• розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій;

Дільниці ядра мережі та об'єктів зв'язку № 252/4 МФ ПАТ "Укртеле-ком"та дільниці мережі доступу № 352/4 МФ ПАТ "Укртелеком";

• забезпечення додатковими каналами зв’язку оперативного штабу з лікві-дації наслідків надзвичайної ситуації; 

Управлінню екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин міської ради:

• організація щоденного збору інформації та оцінки даних нагляду в районі аварії (катастрофи);
• забезпечення постійної інформації про надзвичайну ситуацію та прогно-зування її подальшого розвитку.

Відділ звернень громадян, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації апарату Южноукраїнської міської ради:

• здійснення інформування населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, обстановку у зоні надзвичайної ситуації, правила поводження населення та роботи, що виконуються з метою ліквідації наслідків НС.      

3.  Реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з радіактивною аварі-єю на ВП ЮУ АЕС:

 

3.1. Дії органів управління і сил міської ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, які залучаються до реагування на НС.

Функції органів управління та посадових осіб здійснюються в рамках певного режиму діяльності:

• режим повсякденної діяльності;
• режим підвищеної готовності;
• режим діяльності у надзвичайній ситуації.

Для загальної координації дій суб’єктів реагування на НС рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.05.2017 № 135 "Про створення спеці-альної комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру місцевого рівня, затвердження її посадового складу та Положення про неї" утворено спеціальну комісію, розпорядженням міського голови  від  26.07.2019 № 143-р "Про затвердження персонального складу спеціальної комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру місцевого рівня" затверджено її персональний склад.

До прибуття керівника робіт ліквідації наслідків НС організація робіт у зоні НС покладається на голову комісії з питань ТЕБ та НС при виконавчому комітеті міської ради.

Керівник робіт з ліквідації наслідків НС визначений рішенням виконавчого комітету міської ради 21.10.2015 № 210 " Про затвердження посадового складу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради  та Положення про неї ".

Робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків НС є штаб з ліквідації наслідків НС.

Термін збору штабу з ліквідації НС: у робочий час – 30 хвилин, у неробочий – 1 година 30 хвилин.

Для оцінки характеру і наслідків НС, підготовки пропозицій для прийняття рішення щодо локалізації та ліквідації, безпосереднього управління підпорядко-ваними силами і засобами міської ланки територіальної підсистеми ЄДС в органах управління суб’єктів реагування на НС, утворюється та направляється до зони НС оперативна група реагування на НС (далі – ОГ).

Оперативна група із запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру місцевого рівня та ліквідації їх наслідків на адміністративній території міста Южноукраїнська (далі – оперативна група) утворюється розпоряд-женням міського голови.

У своїй діяльності оперативна група група підпорядковується безпосередньо керівнику Южноукраїнської міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Миколаївської області (міської ланки ТП ЄДС ЦЗ) – міському голові, уповноваженому керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на адміністративній території міста Южноукраїнська (після його призначення) або (за дорученням уповноваженого керівника) – начальнику  міського оперативного штабу. 

Робота оперативної групи розгортається керівником міської ланки ТП ЄДС ЦЗ – міським головою за поданням начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської ради або за рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради.

          У своїй діяльності оперативна група організує взаємодію з робочими групами міського оперативного штабу та (при необхідності) підсилюється за рахунок персо-налу робочих груп міського оперативного штабу і спеціалістів відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій міста, незалежно від їх форми власності та відомчого підпорядкування, громадських та волонтерських організацій (за погодженням з їх керівниками).

При введенні режиму підвищеної готовності оперативно-черговими та диспетчерськими службами суб’єктів реагування негайно здійснюється оповіщення визначених органів управління та сил; оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на посилений режим служби, розгортаються пункти управління (в місцях постійного розміщення), на яких розміщуються органи управління, при-водиться у готовність система зв’язку та обміну інформацією.

Збираються, розпочинають роботу, а у разі потреби висуваються у зону можливого виникнення НС, ОГ суб’єктів реагування, які зосереджують зусилля на вивченні обстановки, виявленні причин її погіршення, готують оперативну інфор-мацію про стан справ у сфері відповідальності, пропозиції керівництву щодо нормалізації обстановки та залучення сил і засобів.

Збирається, розміщується і розпочинає роботу МОГ 1 ДПРЗ  ГУ ДСНС Укра-їни у Миколаївській області, яка організовує зв’язок з органами управління суб’єктів реагування, аналізує обстановку, визначає причини погіршення, готує узагальнену оперативну інформацію про стан справ у зоні загрози виникнення НС, а також пропозиції керівництву щодо нормалізації обстановки та залучення сил і засобів.

Здійснюється уточнення плану реагування на НС з урахуванням реальної обстановки. Особлива увага приділяється організації взаємодії між центральними і місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню населення, органів управління, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності і господарювання, про факт виникнення НС.

На засіданні комісії з питань ТЕБ та НС уточнюються завдання підприєм-ствам, установам та організаціям;

Уточнюється склад  спеціальної комісії з ліквідації НС.

При введенні режиму надзвичайної ситуації:

Термін переведення органів управління, сил та засобів Южноукраїнської міської ланки Миколаївської територіальної підсистеми ЄДС в режим надзвичайної ситуації визначається міським головою.

У зону НС висувається МОГ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Приводяться у повну готовність до дій за призначенням підрозділи ОРС, аварійно-технічні підрозділи і формування підприємств, установ та організацій, що залучаються до ліквідації НС.

Здійснюється оцінка обстановки, ведеться розвідка осередку НС, комісією ТЕБ та НС визначається рівень НС, проведення необхідних заходів щодо ліквідації НС, у разі необхідності розпочинає роботу спеціальна комісія з ліквідації НС, керівник робіт з ліквідації наслідків НС, штаб з ліквідації НС, уточнюються завдан-ня і порядок взаємодії та визначаються межі зони НС.

Проводиться оперативне розгортання сил реагування та їх висування у зону НС, де вони переходять в оперативне підпорядкування керівнику робіт з ліквідації наслідків НС та організовуються і здійснюються заходи з локалізації та ліквідації НС.

Інформується населення постраждалого регіону, якому надаються необхідні рекомендації щодо поведінки в умовах НС.

Організовується проведення робіт з першочергового життєзабезпечення по-страждалого населення, впровадження евакуаційних, санітарно-гігієнічних заходів для ліквідації медико-санітарних наслідків НС, здійснюються заходи щодо захисту населення та надання йому іншої невідкладної допомоги. Здійснюється йодна профілактика населення міста.

 

 3.2. Організація взаємодії органів управління і сил Южноукраїнської міської ланки  територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Миколаївської області.

Для проведення невідкладних аварійно-рятувальних та аварійно-відновлю-вальних робіт у процесі реагування на НС безпосередньо на території міста залу-чаються служби та формування цивільного захисту (додаток  1).

Приведення в готовність сил і засобів ЦЗ міста здійснюється за розпо-рядженням міського голови.

Керівники спеціалізованих служб цивільного захисту міста несуть особисту відповідальність за підготовку і дисципліну особового складу служби, підтримання повсякденної готовності служби до негайного виконання завдань. З отриманням інформації про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації керівник:

• терміново прибуває до місця збору;
• проводить оповіщення особового складу служби цивільного захисту згідно схеми оповіщення;
• уточнює завдання, оцінює ситуацію, яка склалася;
• перевіряє наявність особового складу, оснащення;
• уточнює порядок приведення в готовність служб та сил для  проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
• ставить  завдання особовому складу служб та сил цивільного захисту.

 Забезпечення евакуації постраждалих та надання першої медичної допомоги

В   умовах неповного забезпечення захисними спорудами в місці виникнення НС основ-ним способом захисту населення від радіації є  евакуація і розміщення у безпечній  заміській   зоні.

Евакуація  –  це організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.

Евакуації  підлягає населення, яке проживає в  населених пунктах, що   знахо-дяться   небезпечного радіоактивного забруднення, (якщо   виникає   безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людини).

Крім  населення, з цих зон вивозять матеріальні цінності.

Заміська зона – це територія в межах адміністративного кордону району, яка знаходиться за межами зон небезпечного радіоактивного зараження, і придат-на  для  життєдіяльності  місцевого та евакуйованого населення.

Залежно від обстановки, яка склалася на час надзвичайної ситуації, може бути   проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безпово-ротного характеру.

 Загальна евакуація – проводиться в окремих регіонах за рішенням КМ Укра-їни для всіх категорій населення і планується на випадок:

• небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю  населення, яке прожи-ває в зоні   забруднення);

У мирний час евакуація населення планується на випадок:

• загальної аварії на АЕС;

Здійснення організованої евакуації, запобігання проявам  паніки і недопу-щення  загибелі людей своєчасно забезпечується шляхом:

• планування евакуації населення;
• визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих з потенційно не-безпечних   зон;
• підготовки уповноважених органів управління з питань НС та ВПО до виконання евакуаційних заходів;
• організації оповіщення керівного складу і  населення про початок евакуації;
• організації управління евакуацією;
• всебічного життєзабезпечення евакуйованого населення у районах замісьої зони;
• навчанням населення діям під час проведення евакуації.

Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

• зменшення ймовірних втрат населення;
• забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;
• організація і створення сил і засобів в заміській зоні з метою проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках НС.

Згідно Кодексу Цивільного захисту України ст. 33 п. 4 та постанови Кабінету Міністрів України № 841 від 30.10.2013 р. евакуаційні заходи здій-снюються за розпорядженням міського голови за інформацією генерального директора  ВП «ЮУ АЕС» про випадки порушень в роботі.

Евакуація населення здійснюється згідно з «Планом евакуації населення міста Южноукраїнська».

 

3.3. Організація управління і зв’язку

Інформація про загрозу (виникнення) надзвичайної ситуації надходить до від-повідального чергового управління з питань НС та ВПО   міської  ради за   телефо-ном 5-60-00 або 096-9819559, який в свою чергу доводить її до начальника управ-ління з питань НС та ВПО.

За дорученням начальника управління з питань НС та ВПО відповідальний  черговий, відповідно до схеми оповіщення, оповіщає про небезпечні метеоро-логічні явища міського голову, заступників міського голови, членів комісії ТЕБ та НС (за рішенням голови комісії), керівників комунальних підприємств,  керівників зацікавлених структурних підрозділів міської ради та її виконавчого комітету,  уста-нов і організацій.

При ускладненні метеорологічної обстановки мобільна оперативна група 1ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області відправляється на місце події для оцінки ситуації.

Завданнями МОГ є:

• виконання заходів по організації зв’язку та оповіщення населення про стан НС;
• аналіз первинної інформації про загрозу чи виникнення НС, обстановку, що склалася, та прогноз її розвитку;
• своєчасна доповідь в головне управління ДСНС України у Миколаївській області про характер, масштаб і можливості розвитку НС;
• керівництво силами та засобами, задіяними для ліквідації НС, надання  про-позицій щодо додаткового залучення сил та засобів та забезпечення матеріально-технічної підтримки дій у НС;
• прийняття участі у роботі спеціальної комісії з ліквідації НС та робота в складі оперативного штабу;
• координацію дій залученими силами та засобами безпосередньо на місці загрози чи виникнення НС, а при необхідності і керівництво веденням рятувальних та інших заходів невідкладного реагування;
• проведення документування та фото-відео зйомки наслідків НС, забезпе-чення постійного зв’язку з робочою групою ДСНС України та оперативною служ-бою і робочою групою Головного управління ДСНС у Миколаївській області;
• постійне інформування про хід ліквідації наслідків НС та оперативну пере-дачу фото-, відеоматеріалів з місця події.

Телефонний зв’язок забезпечується за рахунок використання загально-дер-жавних і відомчих ліній зв’язку.

Для забезпечення зв’язком оперативного штабу використовуються технічні засоби управління.

Зв`язок організується з пункту управління в місці постійної дислокації:

1. провідний – телефонними каналами АТС:

• з оперативним черговим 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області;
• з місцевими органами управління та силами;

2. радіозв`язок:

• з оперативним черговим 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України;

• з мобільною оперативною групою місцевого підрозділу ГУ ДСНС у Ми-колаївській області;
• з службами ЦЗ міста.

3. мобільний зв'язок:

•  з оперативним черговим 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській об-ласті;

• з місцевими органами управління та силами;
• з управліннями і організаціями, що залучаються до проведення робіт з лік-відації НС;
• з мобільною оперативною групою 1ДПРЗ ГУ ДСНС у Миколаївській об-ласті;
• з службами ЦЗ в міста.

 

 

3.4. Організація основних видів забезпечення при ліквідації наслідків НС.

Міський голова визначає основні цілі і завдання по видах забезпечення, уста-новлює порядок виконання цих завдань, покладає персональну відповідальність щодо безпосередньої організації окремих видів забезпечення.

Основним безпосереднім організатором усіх видів забезпечення заходів та дій ЦЗ є управління з питань надзвичайних ситуацій та взаємодії з правоохоронними органами, який за дорученням міського голови залучає до цієї роботи відповідні служби ЦЗ, управління, організації, визначає їх конкретні завдання з питань забез-печення.

Під час проведення аварійно-рятувальних, пошукових та аварійно-віднов-лювальних робіт завдання забезпечення заходів та дій органів управління і сил ЦЗ покладаються: рятування людей, матеріальних цінностей, надання допомоги в про-веденні евакуації здійснюється силами 25 ДПРЧ головного управління ДСНС України у Миколаївській області.

Медичне забезпечення – здійснюється силами та засобами медичної спе-ціалізованої служби за рахунок лікувально-профілактичних закладів міста, Держав-ної служби медицини катастроф. За потреби додатково розгортається необхідна кількість відомчих формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад медичної швидкої допомоги), підрозділів санітарно-епідеміологічної служ-би, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги.

У КНП ЮМБЛ готується необхідна кількість ліжко-місць.

Транспортне, інженерне, матеріально-технічне забезпечення – здійснює територіальна комунально-технічна, інженерна, енергетики та транспортного забез-печення спеціалізована служба цивільного захисту із залученням наявних місцевих ресурсів.

Матеріальне забезпечення здійснюється спеціалізованою службою мате-ріального забезпечення торгівлі та харчування, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС з метою безперервного постачання необхідного майна та облад-нання для проведення робіт з ліквідації НС, а також життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок НС, за рахунок матеріальних резервів та резервних фондів.

Інформаційне забезпечення організовує відділ звернень громадян, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації апарату Южноукраїнської міської ради  з метою своєчасного та об’єктивного інформування населення про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.

 

 

 

Начальник управління з питань цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської ради                                    І.К. Колесников   " __ " ________ 2020 року

Начальник 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області                       С.С. Шарата   " __ " _______ 2020 року

Додаток 5.8.1

Перелік

сил та засобів об’єктів господарювання міста, що залучаються до

ліквідації  надзвичайної ситуації та її наслідків.

 

 

№ з/п	Відомча (територіальна) належність	Найменування формувань	Місце розташування та № телефону	Загальна кількість особового складу/ техніки	Загальна чисельність чергової зміни/ техніки	Завдання, які виконує формування
2.	Головне управління Державної служби України  з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області	1 Державний  пожежно-рятувальний загін: 27 Державна пожежно-рятувальна частина; 28 Державна пожежно-рятувальна частина; Южноукраїнський міський сектор 25 Державна пожежно-рятувальна частина;	в. Спортивна, 2 т. 5-51-41, 101	184/29	27/8	Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, гасіння пожеж
5.	Южноукраїнське відділення поліції Первомайського відділу Поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області	Оперативна група	вул. Миру 9 т. 5-55-88, 2-54-00, 102	73/10	6/1	забезпечення руху транспорту, громадського порядку
6.	Відокремлений підрозділ Южно-Українська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"	Аварійні бригади	Проммайданчик т. 4-12-36	676/79	273/79	Ліквідація можливих аварій на території ВП ЮУ АЕС
7.	Южноукраїнський пункт постійного базування  Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини  катастроф Миколаївської обласної ради	Бригада швидкої допомоги	вул. Паркова 3в, т. 4-64-50,    4-17-20 103	31/3	9/3	Надання медичної допомоги
8.	Комунальне підприємство "Служба комунального господарство"	Аварійна бригади	в. Дружби Народів, 23 т. 2-80-31,    5-68-01	22/10	-	Утримання міської  вуличної мережі
9.	Миколаївська філія ПАТ "Укртелеком" дільниця ядра мережі та об'єктів зв'язку № 252/4	Аварійні бригади	пр. Незалежності, 3 т. 2-30-40,    2-10-01	7/2	1/-	Забезпечення  зв'язку та оповіщення
11.	УНС та ВПО	Відповідальні чергові	в. Дружби Народів, 48 т. 2-15-47	4/-	1/-	Оперативне реагування на надзвичайні ситуації

 

                      

 

 

 

Додаток 5.9.2

Тип техніки	Назва техніки  (одиниці вимірювання)	Кількість техніки	Примітка
Автомобільні крани	4-6 т	1
	10-16 т	3
	25т і більше	2
Самохідні крани	4-10 т	-
	16 т і більше	-
Екскаватори	0,25-0,4 мм	4
	Колісні 0,5-2,5 м3	6
	Гусеничні  0,5-2,5 м3	-
Бульдозери	75-110 к.с.	2
	130 к.с.	-
Автомобільні вишки	висота підйому 10-18 м	-
	висота підйому 20 м і більше	6
Грузові автомобілі	2-6 т	12
	Більше 6 т	19
Автоцистерни	Поливомийні	2
	Пожежні автомобілі	21
	Для ПММ	1
	Пожежно-насосні станції	-
Інші	Зварювальні агрегати	17
	Пересувний компресор	2
	Зварювальний агрегат колісний	3
	Бензинова електростанція	3
	Генератор FOGO (електростанція)	1
	Пристрій для паяння труб п/п труб РЗ55В	1
	Пристрій для паяння труб п/п труб Р630В	1
Спеціальна техніка	Автофургони	15
	Ямобури	-
	Мотокатки	-
	Бетонозмішувачі	2
	Автогрейдери	2
	Автонавантажувачі	1
	Ремонтні майстерні	2
	Піскорозкидувачі	2
Транспорт для перевезення людей	Автобуси	59
	Мікроавтобуси	10
	Автомобілі пристосовані	2
	Вантажні автомобілі	-

Перелік інженерної техніки у ВП ЮУ АЕС

               Директор АТГ Форостяний  Петро Якович     – 4-11-51,    067-2324919;

   Головний інженер Мураль Ігор Михайлович    - 4-18-53;   067-5145266;

   Приймальня                                                           - 4-18-00;

   Старший диспетчер                                              - 4-18-83; 

   Диспетчера                                                           - 4-23-73, 4-23-82.

Додаток 5.9.3

Перелік техніки

спеціалізованих служб цивільного  захисту Южноукраїнської міської ланки

ТП ЄДС ЦЗ Миколаївської області

 

№ з/п	Адреса формування	Найменування служби, суб’єкта господарювання контактний телефон	Відомості про техніку		Час та порядок  залучення
			Марка техніки	Кількість
Електрогенератори
1	м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 3	Комунальне некомерційне підприємство «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» (КНП ЮМБЛ) (05136) 5-61-33	«FULLPOWER GF-34» (37 кВт)	1	При аварійних відключеннях живлення КНП ЮМБЛ
2	м. Южноукраїнськ, пр.  Незалежності, 5	Дільниця ядра мережі та об'єктів зв'язку № 252/4 622 Миколаївської  філії ПАТ "Укртелеком"	АД-50Т-400 (50/55 кВт),	1	При аварійних відключеннях живлення
			АД-30-Т400 (30/33 кВт)	1	При аварійних відключеннях живлення
Інша техніка
3	м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 23	Комунальне підприємство «Служба комунального господарства (05136) 2-80-31, 5-68-01	ЗіЛ-433362 (поливомийна)	1	08.00-17.00 у робочі дні
4	м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8	Комунальне підприємство «Теплопостачання та  водо-каналізаційне господарство» (05136) 2-24-18	ЗіЛ-431412 (автоцистерна)	1	08.00-17.00 у робочі дні

 

 

 

 

* Крім того, за окремим планом працює спеціалізована техніка Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», яка обслуговує промислову зону АЕС.

Додаток 5.9.4

Р О З Р А Х У Н О К

сил та засобів медичної служби цивільного захисту

 населення м. Южноукраїнська

 

КНП ЮМБЛ є лікувальним закладом м.  Южноукраїнська, який здійснює медичне обслуговування мешканців міста.

Загальна кількість населення, яке обслуговується, складає 41.1 тис. чол., з них дітей  - 7235 чол.;

В її структуру входить стаціонар на 185 ліжок, поліклініка для дорослих на 480 відвідувань,  жіноча консультація на 180 відвідувань, 4 здравпункта та інші відділення.

Всього в структурі 27 підрозділів.

Керівництво КНП ЮМБЛ забезпечується головним лікарем, трьома заступ-никами та сьома завідуючими відповідних відділень.

Всього в КНП ЮМБЛ працює:

• лікарів                                -   93 чол.
• середній медперсонал      - 270 чол.
• молодший медперсонал   - 116 чол.
• обслуговуючий персонал -   95 чол.
• Всього                                 - 574 чол.

 

Найбільш працююча зміна в КНП ЮМБЛ в мирний час (згідно штатного розкладу) складає 345 чоловік, з них:

• лікарі                                           -   60 чол;
• середній медичний персонал    - 160 чол.;
• молодший медичний персонал -   80 чол;
• інші                                              -   45 чол.

 

Середня кількість пацієнтів складає - 150 чол., в т.ч.:

• реанімаційні хворі                -    3
• інфекційні хворі                   -    5
• п/операційні хворі                -  10
• неврологічні                           -  10
• вагітні                                     -  10
• травматологічні                     -   5
• діти (осматично хворі)          -   7

 

Р О З Р А Х У Н О К

ліжкового фонду

комунального некомерційного підприємства

"Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня"

 

• Терапевтичне відділення       –  60;              
• Хірургічне відділення            –  40;              
• Інфекційне відділення           –   30;           
• Дитяче відділення                  –   20;
• Акушерсько –гінекологічне  –   35
• Всього                                      – 185.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.9.5

Перелік

транспортних засобів, які планується залучити до евакуації міста.

 

№ з/п	Вид транспортного засобу	Пасажиро-місткість одного засобу	Кількість засобів	Загальна пасажиро-місткість за видами транспорту	Власник, балансоутримувач
Автобус
1	ПАЗ-3205	28	12	336	ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»
2	ЛАЗ-695Н	34	8	272
3	ЛАЗ-699Р	41	5	205
4	Ікарус-260	24	4	96
5	Ікарус-255	47	1	47
6	ЛАЗ-52523	24	2	48
7	Сканія	49	1	49
8	МАЗ-103003	25	13	325
9	МАЗ-103462	22	7	154
10	МАЗ-152062	47	2	94
11	МАЗ-206085	28	5	140
12	МАЗ-256170	27	1	27
13	МАЗ-256270	24	1	24
14	ЧАЗ-А08111	22	1	22
15	ЧАЗ-А08123	38	7	266
16*	Атаман-А092Н6	21	2	42	КП «Служба комунального господарства»
17	Автобус	25	2	50	ДП КМУ ПАТ «Теплоенергомонтаж»
18	Автобус	40	2	80	ДП ЕМ ПрАТ «Атомсервіс»
19	Автобус	40	1	40	ЗАТ «ЕПЗМ»
20	Автобус	40	4	160	ЮУ філіал ТОВ «Термоелектро-Україна»
21	Автобус	40	1	40	ЗАТ «Південбудтранс»
22	Автобус	25	2	50	ТОВ «Юг-СГЕМ»
23	Автобус	25	2	50	ПП «Супутник»
24	Автобус	22	1	22	ДЮСШ
	Всього		87	2639
Мікроавтобус
25	ГАЗ-3221	12	5	60	ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»
26	РАФ-2203	11	5	55
27	РАФ-2915	9	1	9
28	УАЗ-2206	10	2	20
29	Volkswagen Multivan	6.5	2	13
30	Volkswagen Caravella	9	1	9
31	Volkswagen Kasten	13	1	13
32	Mazda E-2200	11	1	11
33	Mercedes-Benz 308	11	1	11
34	Мікроавтобус	10	1	10	ДП КМУ ПАТ «Теплоенергомонтаж»
35	Мікроавтобус	9	1	9	ДП ЕМ ПрАТ «Атомсервіс»
36	Мікроавтобус	8	2	16	ЮУ філіал ТОВ «Термоелектро-Україна»
37	Мікроавтобус	11	5	55	Перевізники
38	Мікроавтобус	8	2	16	КП «Служба комунального господарства»
39	Мікроавтобус	10	1	10	КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання»
40	Мікроавтобус	10	1	10	КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство»
41	Мікроавтобус	10	1	10	Управління освіти Южноукраїнської міської ради
42	Мікроавтобус	10	1	10	Міськвиконком
43	Соболь	6	1	6	Департамент соціальних питань та охорони здоров'я Южноукраїнської міської ради
	Всього		35	353
Вантажний автомобіль пристосований для перевезення людей
44	ГАЗ-2705	5	6	30	ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»
45	ГАЗ-3302	5	2	10
46	ГАЗ-3307	18	2	36
47	ГАЗ-3309	18	1	18
48	Toyota Hi Ace	6	1	6
49	Ford Tranzit	7	1	7
	Всього		13	107
Вантажний автомобіль
50	ГАЗ-3307		5		ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»
51	ГАЗ-3309		10
52	ГАЗ-4301		4
53	ГАЗ-473936		2
54	ГАЗ-5327		1
55	Еталон Т-713.34		2
56	ЗІЛ-441510		2
57	ЗІЛ-4502		1
58	ЗІЛ-45065		2
59	КАМАЗ-5320		1
60	КАМАЗ-5321		4
61	КАМАЗ-5410		2
62	КАМАЗ-5511		9
63	КРАЗ-6510		20
64	МАЗ-5551		4
65	МАЗ-53366		1
66	МАЗ-53371		4
67	МАЗ-6303		3
68	МАЗ-54323		1
69	МАЗ-64229		7
70	ОДАЗ-9357		2
71	ОДАЗ-9370		1
72	ОДАЗ-9397		2
73	МАЗ-8378		3
74	У-4005		1
75	ХГГ-9370		1
76	МАЗ-939740		1
77	МАЗ-9330		1
78	МТМ-933004		2
79	МАЗ-938662		2
80	МАЗ-9758		1
81	МАЗ-93866		4
	Всього		105
Автомобіль швидкої допомоги
82	ГАЗ-2705	1	3	3	КЗ «Южноукраїнська міська лікарня»
83	УАЗ-3962	1	1	1
	Всього		4	4
Автомобіль
84*	Легковий	3	10300	30900	Приватний
	Всього		10300	30900
Всього (загальні дані):			10544	34003

 

*Примітка : п.18 – передбачене пристосування-підйомник для осіб з обмеженими можливостями («калясочники»);

                      п.84 – кількість приватного легкового транспорту потребує постійного уточнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.9.6

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ

ЩОДО ЙОДНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

 

Шановні громадяни!

Ми з Вами проживаємо у місті-супутнику Южно-Української атомної електростанції. Гіркий досвід Чорнобильської аварії вчить нас передбачати можливі надзвичайності.

Своєчасне проведення йодної профілактики населенню під час аварії на АЕС є одним з головних заходів радіаційної безпеки населення та проводиться з метою прискорення блокування щитоподібної залози стабільним йодом.

При потраплянні радіоактивного йоду до організму (через легені, шкіру) накопичення йоду у щитоподібній залозі досягає максимуму через 1-2 доби, при чому 50-70% цієї дози формуються за 2-6 годин. Поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою припиняється через 5 хвилин після прийняття стабільного йоду. Якщо це зробити у перші 2 години, доза опромінення зни-жується у 9-10 разів.

При несприятливій радіаційній обстановці у місті за сигналом штабу цивільного захисту міста «Радіаційна небезпека» (сигнал передається по системі радіомовлення, мережі вуличних гучномовців, міському телебаченню, автомо-більній системі оповіщення) Вам необхідно почати прийняття калію йодистого, який Вам розданий.

Враховуючи відсутність в Україні єдиного критерію визначення добової дози вживання препарату йодиду калію, приймаючи до уваги практичний досвід медичних працівників колишнього СРСР (в т.ч. УРСР) щодо ліквідації наслідків техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році, рекомендації обласного управління охорони здоров'я,  підставою для розрахунку добових доз препаратів йодиду калію для населення 30-км зони спостереження навколо ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в розпорядженні  голови  Миколаївської  обласної  державної адміністрації № 394-р від 20.12.2013 «Про заходи з йодної профілактики населення 30-кілометрової зони навколо ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» визначений наказ Міністерства охорони здоров’я УРСР від 05 грудня  1989 року  № 240   "Про організацію йодопро-філактики ", а саме:

для дорослого населення i дітей віком понад 5 років      - 250 мг

для дітей віком від 2 до 5 років                                            - 125 мг

для дітей від 3 місяців до 2 років                                         -   40 мг

для дітей на грудному годуванні                                      -   20 мг

Одноразове прийняття калію йодистого забезпечує захисний ефект протягом 24 годин. Тому його слід приймати один раз на добу, протягом 10 днів.

Препарат слід запивати склянкою води, чаю, соку чи молока.

Протипоказанням для прийому препарату є виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз, токсична аденома, вузловий або дифузний токсичний зоб, герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).

Препарат Калію йодид зберігати в сухому захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15°С до 25°С.

 

 

 

Управління з питань надзвичайних ситуацій

та взаємодії з правоохоронними органами

Южноукраїнської міської ради