Про видачу ветеринарних документів

Дата: 27.08.2019 10:33

Кількість переглядів: 4120

Закон України «Про ветеринарну медицину»

Стаття 34. Реєстрація тваринницьких потужностей
1. Особи, які вирощують тварин для власного споживання, включаючи велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, кролів та  птицю, за винятком непродуктивних тварин, а також тих, що вирощуються з рекреаційною метою, зобов'язані реєструватися у відповідних державних органах ветеринарної медицини. У реєстрі зазначаються ім'я власника тварин, адреса, телефон та інша інформація, види тварин, що утримуються відповідною особою, кількість тварин кожного виду.
2. Оператори потужностей (об'єктів), що використовуються для промислового вирощування (розведення) тварин, зобов'язані зареєструвати їх у відповідних державних органах ветеринарної медицини. У реєстрі зазначаються види тварин, що утримуються на відповідних потужностях (об'єктах), кількість тварин кожного виду, назва оператора потужностей (об'єктів) та за необхідності - назва власника тварин, адреси, телефон та інша інформація.
Стаття 32. Видача відповідних ветеринарних документів

1. Одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах.

2. Об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами:

2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району.

Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин

3. Право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних довідок, ветеринарних карток та/або ветеринарно-санітарних паспортів на тварин надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини:

1) управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення, районах;

2) державних закладів ветеринарної медицини;

3) регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

4. Ветеринарні довідки та ветеринарно-санітарні паспорти на тварин також можуть видаватися ліцензованими лікарями ветеринарної медицини.

5. Видача відповідних ветеринарних документів здійснюється на платній основі відповідно до статті 99 цього Закону.

6. Рішення про видачу або відмову у видачі ветеринарних документів приймається не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд.

7. Підставою для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів є:

1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об'єкті);

2) неможливість безпосереднього огляду об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об'єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.

8. Порядок видачі ветеринарних документів установлюється Департаментом за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Видача ветеринарних документів на переміщення тварин здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 857 "Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів", наказу Мінагрополітики України від 01.08.2014  № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2014 р. за № 1202/25979.

Рішення про видачу ветеринарного документа приймається суб’єктами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, за результатами безпосереднього огляду товару (клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарний огляд харчових продуктів, кормів та інших об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду), який проводиться після звернення заявника.

Рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (крім переміщення живих тварин у межах України) приймається на підставі експертних висновків державних лабораторій ветеринарної медицини (далі – експертні висновки).

Заявник повинен забезпечити створення можливості для безпосереднього огляду об’єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Ветеринарні документи видаються за умови дотримання встановлених вимог до перевезення відповідних вантажів.

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, враховують епізоотичну ситуацію на відповідній території, потужності (на об’єкті) та ветеринарно-санітарний стан об’єкта.

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення тварин суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, перевіряють наявність необхідних ветеринарних обробок, умови карантинування тварин, наявність результатів відповідних досліджень (у разі переміщення у межах України) або експертних висновків (у разі експорту).

За результатами безпосереднього огляду товару та перевірки поданих документів суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, приймають рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову в його видачі.

Ветеринарний документ видається заявнику не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі ветеринарного документа заявнику надається особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення письмове повідомлення про відмову у видачі документа із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, установлений для його видачі.

При відправленні тварин у кількості до 5 голів включно їх перелік із зазначенням статі, віку, ідентифікаційного номера, серії і номера паспорта, номера ветеринарної картки вноситься в графу "Особливі відмітки" ветеринарного документа.

При відправленні більше 5 голів тварин до ветеринарного документа додається опис тварин із зазначенням статі, віку, ідентифікаційного номера, серії і номера паспорта, номера ветеринарної картки, який скріплюється печаткою установи, що видала ветеринарний документ.

При перевезенні тварин обов'язково зазначається кількість голів словами.

Кількість пред'явлених до відправлення тварин або продукції тваринного походження повинна відповідати кількості, зазначеній у ветеринарному документі.

Ветеринарні довідки, які видані на передзабійний огляд птиці, дійсні протягом 1 доби.

Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта на тварину є огляд тварини державним інспектором ветеринарної медицини, уповноваженим та/або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини та наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення.

Ветеринарно-санітарний паспорт на тварину дійсний до моменту її смерті.

Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України 02.02.2010 N 46 Про затвердження Інструкції із застосуванняпозначки придатності та ветеринарних штампів  і внесення змін до Інструкції по клеймуванню м'яса

Перевезення сільськогосподарських тварин автомобільним транспортом здійснюється з дотриманням таких вимог:

- поросятам, телятам, ягнятам, козлятам і лошатам, що не відлучені від матері і отримують молочний корм, надається після дев’ятигодинного перевезення час для відпочинку (не менше однієї години), зокрема для їх напування і годування. Після такого відпочинку перевезення може продовжуватися ще дев’ять годин;

- максимальний строк перевезення свиней становить 24 години за умови забезпечення постійного доступу до води та можливості лежати або стояти в їх природному положенні.

Щільність завантаження свиней вагою близько 100 кілограмів не повинна перевищувати 235 кілограмів на кв. метр.

З урахуванням породи, розміру і фізичного стану свиней щільність їх завантаження відносно площі поверхні спеціального транспортного засобу, яким вони перевозяться, може бути зменшено. Максимальне зменшення щільності завантаження свиней становить 20 відсотків і залежить від метеорологічних умов та орієнтовної тривалості перевезення;

Після зазначеного часу перевезення тварини повинні бути вивантажені, нагодовані, напоєні і залишені для відпочинку протягом 24 годин.

Основні положення перевезення м’яса

25.7. Правила перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів

25.7.1. Цими правилами передбачаються умови міських перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів.

Умови міжміських перевезень м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів регламентуються Правилами перевезень швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

25.7.2. Під час перевезення м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.

25.7.3. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення в рухомому складі м'ясо тушами та напівтушами - без тари, а субпродукти та м'ясні напівфабрикати - в затареному вигляді з температурою, що зазначена в додатку 18 цих Правил, відмічати в товарно-транспортній накладній температуру вантажу, який подається для перевезення, а також забезпечувати рухомий склад додатковим джерелом холоду (сухий лід).

25.7.4. Перевезення м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів здійснюється в авторефрижераторах, ізотермічних автомобілях-фургонах.

Перевізники виконують вибір рухомого складу для перевезення м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів в залежності від температури зовнішнього повітря та тривалості перевезення.

25.7.5. Вантаження м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів, включаючи підвішування охолодженого та застиглого м'яса на крюки в кузові рухомого складу, має виконуватись силами та засобами вантажовідправника, а вивантаження - вантажоодержувачем.

Перевізник за Договором може брати участь у вантаженні та розвантаженні з покладенням цих функцій на водія. При участі водія у вантажно-розвантажувальних роботах вантажовідправник повинен забезпечити його санітарним одягом.

25.7.6. Морожені вантажі (м'ясо, субпродукти, шпик), м'ясопродукти у тарі повинні складатися вантажовідправником у кузові автомобіля щільним штабелем.

25.7.7. При поданні для перевезення в одному автомобілі м'яса, субпродуктів, м'ясних напівфабрикатів на адресу декількох вантажоодержувачів вантажовідправник повинен надавати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу із зазначенням сорту та маси вантажу.

25.7.8. Приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу м'ясних вантажів, ковбасних виробів, м'ясокопченостей, м'ясних напівфабрикатів у тарі здійснюються Перевізником за пломбою вантажовідправника; приймання та здача м'яса в блоках, тушах та напівтушах, субпродуктів - за кількістю місць та масою.

При перевезенні м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів одному вантажоодержувачу вантажовідправник опломбовує фургон, окремі секції автомобілів, контейнери чи спеціальну тару.

25.7.9. Вантажоодержувач повинен подавати, а Перевізник доставляти вантажовідправнику порожню інвентарну тару. Умови її доставки зазначаються у Договорі.

25.7.10. При перевезеннях м'яса, субпродуктів та м'ясних напівфабрикатів від одного вантажовідправника декільком вантажоодержувачам промивання та дезінфекцію кузова рухомого складу зобов'язаний виконувати вантажовідправник.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (Розділ VI ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ)

Стаття 34. Забій тварин

1. Забороняється забій тварин, які не супроводжуються ветеринарним документом, що засвідчує здоров’я тварин.

2. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязі, що не перевищує трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини,

Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів

1. Забороняється:

1) обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;

2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;

3) обіг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності;

4) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;

5) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;

7) обіг неперероблених харчових продуктів із свинини для споживання людиною без відповідних ветеринарних документів у разі підтвердження спалаху хвороб, що є небезпечними для здоров’я людей або тварин, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів

Стаття 25. Державна реєстрація потужностей

1. Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл. Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність.

2. Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:

- первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;

- транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

- зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

- виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;

- експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України. До моменту встановлення таких вимог цей виняток поширюється на всі заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі.

(Розділ VI ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ)

7. Якщо інше не передбачене законом, єдиним документом, яким мають супроводжуватися об’єкти санітарних заходів під час їх перевезення (пересилання), не пов’язаного із здійсненням експортних або імпортних операцій, є товарно-транспортна накладна.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 57/188/84/105 від 26.02.2002

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

22 березня 2002 р. за N 288/6576

Про затвердження Правил торгівлі на ринках

Вжиття заходів у разі безконтрольного переміщення  тварин та без проведення ідентифікації

По перше

Закон України «Про ветеринарну медицину» стаття 15. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням тварин.

- переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів забороняється.

Штрафні санкції передбачені КУпАП

1. 107 Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог

Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, -

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від дев'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. 107-2 Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин

- неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин;

- переміщення тварин без ідентифікаційних документів;

- проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин;

- неподання для реєстрації даних про господарства, що здійснюють забій та утилізацію тварин;

- неподання для реєстрації даних про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння та організацією виставок тварин;

- здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин —

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

По друге

Карантинування

Методичні рекомендації щодо профілактичного карантинування тварин для подальшого переміщення, ухвалені Науково-методичною радою Держпродспоживслужби (протокол №2 від 25.06.2019) та погоджено Головою Держпродспоживслужби п.3.1. Карантинування тварин проводиться:

- при переміщені тварин із одного господарства в інше для подальшого утримання;

- п.4.1. При переміщені тварин в межах карантинування тварин має тривати не  менше 30 днів

- п. 5.6. Оплата за надані здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між сторонами та діючих розмірів плати за послуги Держпродспоживслужби на день надання послуги

Встановлений план карантинування

- п. 5.7.  Під час карантинування тварин обовязковим є щоденний клінічний огляд, тварин із вибірковою термометрією та обовязковою фіксацією результатів у відповідному журналі

Відповідно до «Технологічного процесу ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби» затвердженого наказом ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» від 14 березня 2018 року №34:

- власник/утримувач звертається до працівника Адміністратора Реєстру (відповідальної особи за проведення ідентифікації) для проведення ідентифікації теляти не пізніше 5 днів від дати народження тварини;

- власник отримує квитанцію та сплачує послуги з ідентифікації ВРХ;

- власник запрошує працівника Адміністратора Реєстру (відповідальну особу за проведення ідентифікації) прикріпити бирки на вуха тварини;

- власник заповнює реєстраційну картку великої рогатої худоби, засвідчує її своїм підписом та кодом (крім даних про стан здоров’я тварин)

Виконувати наказ Держпродспоживслужби від 20.05.2019 № 447 «Про введення в дію рішення Колегії Держпродспоживслужби від 07.05.2019»

З метою підтвердження здоров’я тварин перед їх забоєм, в т.ч. і подвірним забоєм, забезпечити видачу виключно ветеринарних довідок при переміщенні в межах району, ветеринарних свідоцтв – при переміщенні за межі області, міста Києва, районів, міст.

Допускати до реалізації на агропромислових ринках м’ясо, отримане від подвірного забою, за умови проведення передзабійного і післязабійного огляду спеціалістами державних установ Держпродспоживслужби, в тому числі за наявності ветеринарної довідки про клінічний огляд тварини перед забоєм та ветеринарного штампу «Попередній огляд» на туші, напівтуші, четвертинах та відповідних ветеринарних документах.

Закон України «Про ветеринарну медицину»

Стаття 34. Реєстрація тваринницьких потужностей
1. Особи, які вирощують тварин для власного споживання, включаючи велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, кролів та птицю, за винятком непродуктивних тварин, а також тих, що вирощуються з рекреаційною метою, зобов'язані реєструватися у відповідних державних органах ветеринарної медицини. У реєстрі зазначаються ім'я власника тварин, адреса, телефон та інша
інформація, види тварин, що утримуються відповідною особою, кількість тварин кожного виду.
2. Оператори потужностей (об'єктів), що використовуються для промислового вирощування (розведення) тварин, зобов'язані зареєструвати їх у відповідних державних органах ветеринарної
медицини. У реєстрі зазначаються види тварин, що утримуються на відповідних потужностях (об'єктах), кількість тварин кожного виду, назва оператора потужностей (об'єктів) та за необхідності - назва власника тварин, адреси, телефон та інша інформація.
Стаття 32. Видача відповідних ветеринарних документів

1. Одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах.

2. Об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами:

2) ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1 та N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

3) ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району.

Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин

3. Право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних довідок, ветеринарних карток та/або ветеринарно-санітарних паспортів на тварин надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини:

1) управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення, районах;

2) державних закладів ветеринарної медицини;

3) регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

4. Ветеринарні довідки та ветеринарно-санітарні паспорти на тварин також можуть видаватися ліцензованими лікарями ветеринарної медицини.

5. Видача відповідних ветеринарних документів здійснюється на платній основі відповідно до статті 99 цього Закону.

6. Рішення про видачу або відмову у видачі ветеринарних документів приймається не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд.

7. Підставою для відмови у видачі та анулювання ветеринарних документів є:

1) недотримання ветеринарно-санітарних заходів, передбачених законодавством; ускладнення епізоотичної ситуації на відповідній території, потужності (об'єкті);

2) неможливість безпосереднього огляду об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

3) відсутність документального підтвердження епізоотичного благополуччя місцевості походження та ветеринарно-санітарного стану об'єктів; відсутність необхідної ветеринарної обробки тварин, їх карантинування, відповідних досліджень та/або експертного висновку.

8. Порядок видачі ветеринарних документів установлюється Департаментом за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Видача ветеринарних документів на переміщення тварин здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 857 "Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів", наказу Мінагрополітики України від 01.08.2014  № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2014 р. за № 1202/25979.

Рішення про видачу ветеринарного документа приймається суб’єктами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, за результатами безпосереднього огляду товару (клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарний огляд харчових продуктів, кормів та інших об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду), який проводиться після звернення заявника.

Рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (крім переміщення живих тварин у межах України) приймається на підставі експертних висновків державних лабораторій ветеринарної медицини (далі – експертні висновки).

Заявник повинен забезпечити створення можливості для безпосереднього огляду об’єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Ветеринарні документи видаються за умови дотримання встановлених вимог до перевезення відповідних вантажів.

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, враховують епізоотичну ситуацію на відповідній території, потужності (на об’єкті) та ветеринарно-санітарний стан об’єкта.

Під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення тварин суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, перевіряють наявність необхідних ветеринарних обробок, умови карантинування тварин, наявність результатів відповідних досліджень (у разі переміщення у межах України) або експертних висновків (у разі експорту).

За результатами безпосереднього огляду товару та перевірки поданих документів суб’єкти, зазначені у пункті 4 цього Порядку, приймають рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову в його видачі.

Ветеринарний документ видається заявнику не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі ветеринарного документа заявнику надається особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення письмове повідомлення про відмову у видачі документа із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, установлений для його видачі.

При відправленні тварин у кількості до 5 голів включно їх перелік із зазначенням статі, віку, ідентифікаційного номера, серії і номера паспорта, номера ветеринарної картки вноситься в графу "Особливі відмітки" ветеринарного документа.

При відправленні більше 5 голів тварин до ветеринарного документа додається опис тварин із зазначенням статі, віку, ідентифікаційного номера, серії і номера паспорта, номера ветеринарної картки, який скріплюється печаткою установи, що видала ветеринарний документ.

При перевезенні тварин обов'язково зазначається кількість голів словами.

Кількість пред'явлених до відправлення тварин або продукції тваринного походження повинна відповідати кількості, зазначеній у ветеринарному документі.

Ветеринарні довідки, які видані на передзабійний огляд птиці, дійсні протягом 1 доби.

Підставою для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта на тварину є огляд тварини державним інспектором ветеринарної медицини, уповноваженим та/або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини та наявність відповідних діагностичних, профілактично-лікувальних обробок, включаючи дослідження і щеплення.